Навіщо людині бути щасливою?

— Позитивні та негативні емоційні стани людини формуються фізіологічними механізмами, властивими людському організму. Будь-яка свідома поведінка людини спрямована на задоволення безлічі її потреб, які можна розділити на три основні групи. Біологічні потреби забезпечують життєдіяльність організму та продовження роду, соціальні задовольняють потребу людини у спілкуванні, потреби ідеальні спрямовані на внутрішнє самоудосконалення особистості. В організмі людини працює механізм визначення потреб, за допомогою якого ми можемо відчувати на свідомому та підсвідомому рівні те, у чому маємо потребу. При задоволенні потреби у людини виникає відчуття, що призводить до стану насолоди (гедонізму, лат.). Людина може жити, знаходячись тільки в гедоністському стані, тобто в тому стані, коли її потреби задовольняються. Тоді людина і відчуває себе щасливою.

— Що ж відбувається з людиною, яка постійно відчуває себе нещасною?

— Може виникнути психічний розлад, який призводить до втрати впевненості в собі, у людини зникає бажання самостійно ставити цілі в житті і може формуватися рабська психологія. До речі, в школі вчитель набагато більше повинен думати не про те, як навчити дитину, а про те, що діти повинні знаходитись у стані позитивних емоцій, отримувати задоволення від посильної для них діяльності. Якщо дитина в оточуючому середовищі не отримує позитивних емоцій, вона йде шукати їх на стороні, а часом і за допомогою штучного шляху — алкоголю та наркотиків.

— А якщо наші потреби задовольняються, які зміни відбуваються на клітинному рівні?

— В момент отримання задоволення в клітинах внаслідок хімічних реакцій виходить ендоморфін, утворення якого пов’язано з виникненням у нервових клітинах внутрішнього спирту. Якщо цього спирту в клітинах недостатньо, то виникає бажання поповнити його кількість ззовні. Функція ж мозку зводиться до трьох напрямків діяльності — рефлекторної регуляції внутрішніх процесів та поведінки людини, а також здатності відчувати. Перші дві функції забезпечуються електричними процесами, що відбуваються в організмі, а третя — хімічними. Відчуття відносяться до категорії психічних явищ, до суб’єктивних процесів. Людині ж потрібна реальна, а не «штучна», радість — від спілкування, від діяльності і досягнення результатів. Сьогодні у всьому світі про здоров’я говорять не як про відсутність хвороб, а як про фізичне, психологічне і соціальне благополуччя людини. А таке благополуччя — і є щастя.