Nomen est omen
Латинський вираз, який став крилатим завдяки «Персові» Плавта, не даремно вибрали девізом першого в Україні п’ятизіркового «Прем’єр палас готелю». Перекласти цю фразу можна як «ім’я- знамення», тобто ім’я, котре щось віщує, «промовляє», або, висловлюючись модно, «знакове» ім’я. Ця претензія цілком виправдана: у Києві як європейській столиці згодом, певна річ, з’явиться ще не один п’ятизірковий готель, однак ім’я першого залишиться загальним, а його рівень уже став зразковим.
І справа не тільки в неодмінному для закладу такого класу наборі послуг, якість яких має відповідати світовим стандартам п’ятизіркового комфорту: вигідне розташування, розкішне оздоблення номерів, кондиціонери, супутникове й інтерактивне телебачення, Інтернет, сейфи, автомобілі, басейни, тренажерні зали, солярії, салони краси, послужливі й ненав’язливі консьєржі, портьє, лакеї, офіціанти й інші гарантії зручності. Головне — гарний тон має асоціюватися з усім, що вміщує поняття «п’ятизірковий готель». «Прем’єр палас готелю» в цьому сенсі пощастило з будівлею. Зведена 1909 року, вона поєднує в собі наймодніші стилістичні віяння свого часу зі стриманістю й елегантністю, контрастуючи з більшістю київських особняків початку ХХ століття, архітектура яких видає більш або менш провінційний смак своїх перших власників. Внутрішнє оздоблення також витримане: в м’яко стилізовані під ампір інтер’єри добре вписуються академічні пейзажі й натюрморти українських класиків у незмінних багетах. Але не менш важливо, яка атмосфера панує в респектабельному закладі.
І керівництво «Прем’єр палас готелю» активно працює над її створенням. Наприклад, нещодавню презентацію ресторану готелю «Імперія» провели не просто як раут для фешенебельних клієнтів, а приурочили до прем’єри чергового театрального сезону. Київ завжди був і залишається театральним містом — попри всі економічні потрясіння любов до театру залишається рисою, що споріднює нас із Європою. Приємною звісткою став намір кожен новий сезон відзначати в готелі. А вже перший прийом зібрав публіку, яка наочно демонструвала вірність ідеї Шопенгауера двохсотрічної давності про три аристократії — крові, грошей і духу — та про їхню взаємну повагу. Невідомо напевно, чи були на рауті аристократи крові, що, проте, цілком імовірно, судячи з кількості іноземних дипломатів. А от смокінги на діячах культури сиділи не менш бездоганно, як на комерсантах. Одним з найелегантніших кавалерів був легендарний кінодіяч Юрій Іллєнко в оточенні одразу двох екстравагантних дам — власної дружини й дружини Богдана Ступки. Великий актор і колишній міністр також приєднався до гостей, але вже під фінал свята, після прем’єри у своєму рідному Театрі ім. Івана Франка.
Кілька пісень — патріотичних і народних — на честь події виконав прославлений Дмитро Гнатюк. Він за старшинством і по праву відкрив парад оперних зірок України, які обіцяють бути регулярними гостями «Музичного салону» «Прем’єр палас готелю». Ірина Сказіна вразила присутніх не стільки своїми романсами з обов’язковим «Мело, мело по всей земле…» на вірші Пастернака, скільки неймовірним вбранням і капелюшком, позаздрити яким могла б найулюбленіша Миколи II зірка романсу Варя Паніна. Під пісні вальсували, а не їли, хоча спокуса була великою: про майстерність кухаря-француза із «Прем’єр палас готелю» Жана Мішеля Колера вже відомо в місті. Спеціально створений ним для прийому витвір — запечену в ананасі курку, начинену морепродуктами, — було продано на імпровізованому аукціоні за суму, що відповідає $225.
Дам повеселили також показом колекції дизайнера Айни Гасе, дуже, щоправда, відкритої для сезону осінь — зима.
Господиня вечора, актриса й телезірка Ольга Сумська, за традицією, не була обділена компліментами. Але наприкiнцi вечора вона так захопилася бесідою з київським театральним критиком Олегом Вергелісом, якого, мабуть, найбільше читають, що з ним і залишила святкову «Імперію».
