Олександр Гуров стає чемпiоном у четвертому раундi
— Перевага Рахима й Олександра була помітна навіть неозброєним оком, — прокоментував бої президент Нацiональної лiги професійного боксу України Михайло Зав'ялов. — Гуров переміг у четвертому раунді, а міг би й раніше, але поспішати не було куди... Підготовка в тренувальному таборі Леннокса Льюiса в Лондоні принесла свої плоди.
Після бою кореспонденти «Дня» зустрілися з одним із винуватців цієї урочистості Олександром Гуровим і попросив поділитися враженнями про минулий поєдинок.
— Олександре, було, напевно, страшнувато, коли вийшли помірятися силами з цим фізично міцним південноафриканським спортсменом?
— Часи незручності й навіть деякого побоювання для мене давно позаду. Це вперше, коли я вийшов на професійний ринг як «хлопчик для биття» в бою проти чемпіона Європи француза Норберта Екассі, то відчував деяку скутість. Уявіть собі: білявий красень-парижанин, якого підтримує тисячна аудиторія співвітчизників, вирішив пограти в «кішки-мишки» з маловідомим професіоналом із України.
— І поплатився за це...
— Так, на початку другої хвилини першого раунду я влучив йому в голову й уклав француза на підлогу, ставши несподівано для всіх, і насамперед для себе, кращим на континенті. Потім завоював ще раз цей титул. Тож у поєдинку проти Бастона Малангу хвилювання не відчував, діяв за наміченим із тренером планом і переміг.
— Неприємно нагадувати, але ви, ставши двічі поспіль найсильнішим у Старому Світі, також несподівано програли супернику.
— В професійному боксі від цього ніхто не застрахований, програвали великі Мохаммед Алі й Майк Тайсон, і ось зовсім недавно Леннос Льюiс протягом короткого часу спочатку поступився, а потім переміг одного боксера.
— А ось із братами Кличками помірятися силами доводилося?
— З Віталієм ми разом служили в армії, але так на рингу й не зустрілися: він був у другій важкій вазі, а я в першій. А ось із Володею довелося боксувати на турнірі Макара Мазая в Маріуполі. Я з ними товаришую й думав, що Віталій і Володя приїдуть до Києва подивитися на цей мій бій. Але Володя сам бився в цей час, у Будапешті.
— Маріуполь, як і раніше, один із боксерських центрів України?
— У кожному районі міста продовжують працювати клуби, закріплені за великими підприємствами, — такими як завод ім. Ілліча, «Азовсталь». Одним із найсильніших є й мій «Портовик», що ним опікується начальник маріупольського порту Михайло Дергоусов.
— Чим вас приваблює професіональний бокс? — Тут набагато цікавіше, ніж у любительському. Й, звісно, складніше, адже не кожний олімпійський чемпіон у ньому стає лідером. Цей вид вимагає великих витрат фізичних сил, і я із здриганням згадую як уперше провів на професійному рингу вісім раундів замість звичних трьох. Звісно ж, бокс цей грубіший — рефері закриває очі на удари ліктями, небезпечні рухи головою та інші бруднуваті прийоми. Але все ж професійний бокс — це престижно й цікаво.
