Руйнування стереотипів

Чесно кажучи, у музеї Т. Г. Ше вченка на виставці іранського живопису я сподівалася побачити щось дуже традиційне. Скажімо, мініатюри, зображення природи, роботи в народному стилі чи полотна на релігійну тему. Коротше, персидські мотиви з варіаціями, як їх уявляє більшість із нас. До того ж попередні дві виставки іранського живопису в музеї Т. Г. Шевченка повністю відповідали розхожій думці про образотворче мистецтво цієї країни. Побачене спочатку дуже здивувало — настільки це не вписувалося в усталені стереотипи. Авангард, фігуративний живопис, простота і лаконізм форми, чистота і насиченість кольорів — це вже було друге, не менш сильне враження від виставки. Було й третє — велика кількість портретів, зокрема, жіночих. Стриманість образної мови лише підсилює величезну внутрішню енергію цих жіночих образів, замішану на мудрості, чистоті та пристрасті, що створює якусь почуттєву ауру навколо цих полотен. Ці роботи є цілковито сучасними і тому значною мірою інтернаціональними, як будь- яке справжнє мистецтво. Однак, з іншого боку, при уважному розгляді неважко виявити вплив національних традицій. Хоч тут усе залежить від індивідуального стилю художника, його пріоритетів і манери. На виставці представлено роботи восьми майстрів, четверо з яких приїхали до Києва з нагоди вернісажу.