Спочатку була класика
Майже 50 років училище Гліера в березні «звітує» перед музичною громадськістю Києва![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20050324/451-8-2.jpg)
«Свою Україну любіть» — під цим девізом пройшов ХI фестиваль мистецтв «Шевченківський березень» — творчий звіт найстарішого професійного художнього навчального закладу України — Київського державного вищого музичного училища ім. Р.М. Гліера.
Одне з його завдань — привернути увагу до діяльності КДВМУ ім. Р.М. Гліера, сприяти професійному вдосконаленню творчої молоді. Завдяки фестивалю молоді музиканти побачили перспективу творчого саморозвитку, хоча не обійшлося й без негативних прикладів. Проте негативних вражень від фестивальних заходів загалом було набагато менше, ніж інтересу та приємного здивування. «Шевченківський березень» з’єднав найрізноманітніші форми концертної та громадської діяльності: академічні, фольклорні, естрадні концерти; виступи як великих виконавських колективів (симфонічного, народного, естрадного, духового оркестрів, жіночого і камерного хорів), так і ансамблів і солістів. Концерти привернули увагу не тільки своєю кількістю й різноманітністю, але і не в останню чергу тим, що в них, крім вітчизняної та західноєвропейської класики, звучали маловідомі композиції, що рідко виконуються.
Творчий звіт училища, який відбувся в Національній філармонії України, щедро репрезентував твори українських композиторів. Але деяке здивування викликало те, що вони нерідко комбінувалися з музикою, на жаль, середньої художньої якості. Все ж таки опуси, наприклад, Демерссемана, незважаючи на їх ефектність, поступаються кращим зразкам класичної музики і за художньою якістю, і за ступенем їх показовості для виконавців. Саме тому всі солідні музичні конкурси світу включають до своєї програми класичну музику, оскільки саме вона викриває всі сильні та слабкі місця виконавця, його справжній професійний рівень. Музикант, який вміє грати класику, може грати все. Хотілося б, щоб ВНЗ, який так пишається своїми традиціями, включив до свого звітного концерту більше класичних творів. На підтвердження тому — два Концерти Моцарта — для двох фортепіано з оркестром і для флейти з оркестром, якими почався другий відділ, показали всю складність виконання цієї вишуканої, геніально простої і незмірно глибокої музики.
До позитиву концерту можна віднести інструментальну всеосяжність програми в поєднанні з її компактністю. Безперечною перевагою КДВМУ, яка додала чарівність його творчим звітам, є наявність факультету музичного мистецтва естради, яка довела свою затребуваність активною діяльністю своїх студентів і випускників.
Перший відділ концерту закінчився своєрідною дискотекою. Дуже сподобався публіці дует ударних інструментів — Хуан Ігуа та Ма Сюй, який виконав екзотичний і ефектний «Spiritual» Сянь Го. У тому ж емоційному тонусі прозвучав «Добрий настрій» Г. Басмана у виконанні лауреата міжнародних фестивалів ансамблю скрипалів (художній керівник — Леонід Шухман).
Серед яскравих вражень вечора — виступи жіночого хору під управлінням Галини Горбатенко; джазового ансамблю в складі: Ганна Коханчик, Олексій Боголюбов, Валентин Корнієнко, Геннадій Маковозов; оркестру народних інструментів під управлінням Ігоря Савкова.
Отже, XI фестиваль мистецтв «Шевченківський березень» як художня акція, спрямована на відродження та пропаганду вітчизняної культури, українського музичного мистецтва, виконавства і педагогіки, завершився, подарувавши киянам безліч вражень, поживу для розуму та душі.