Свято «консервованих» млинців
Одне з найулюбленіших свят зими — Масляна, підтверджуючи свій суто цивільний статус, закінчилося саме за день до святкування Дня захисника Вітчизни. Тижневі гуляння вінчалися прощеною неділею. По всій Україні цього дня відбувалися народні гуляння. У Києві традиційним місцем паломництва городян і туристів, які бажають покуштувати гарячих млинців і домашньої горілки, вже багато років є село-музей Пирогове, де відтворено сільські хати й церкви з прив’язкою до кожного з регіонів України.
Якщо й не всі київські автовласники вирішили присвятити цей день заміському вояжу, то половина вже точно. Принаймні, відстань від траси до центрального входу була щільно заставлена декількома рядами машин. Проте здебільшого це були дорогі іномарки, власникам яких було не важко заплатити 10 грн. за вхідний квиток для себе і 5 грн. для своїх дітлахів. Бідніший люд бродив околицями Пирогова, сподіваючись знайти дірку в огорожі. Щоправда, як нам пояснили, в дні, коли музей оживає, в найбільш «проблемних» місцях чергує міліція й «на шару» погуляти на святі шансів дуже мало. Потрапивши на територію, ми очікували побачити вир веселощів або, принаймні, традиційні для Масляни гуляння з хороводами та співами. Насправді все виявилося дещо інакшим: було дуже діловито й не дуже цікаво. Тільки спочатку нам трапилася трійка жвавих бабусь, які веселили гостей виконанням українських національних пісень. Вважаючи, напевно, що історична місія виконана, організатори кинули всі зусилля на «їстівну» частину свята. У численних корчмах і наметах гостей пригощали шашликами, млинцями, зразами. Каємося, ми планували побачити процес приготування млинців і спробувати їх прямо зі сковорідки. Не вийшло. І не через те, що ціни на них були по 8 — 10 грн. за штуку, і навіть не через те, що начинкою у більшості випадків була банальна сметана й сир. Просто бажання скуштувати їх відпало після того, як ми побачили, що витягують млинці вже готовими з великих целофанових пакетів із «заводською» маркіровкою. Дійсно, із закладами, де можна поласувати млинцями, у нас справи поки трохи гірше, ніж у Москві, де вони на кожному кроці, але є заклади їх спеціалізованого продажу й у Києві. Організатори, напевно, не вважали за потрібне їх запросити.
На деяких ятках продавали виключно пиво й горілку. Ціни, кому цікаво, були 3 та 15 грн. відповідно. Щоправда, горілку брати люди не поспішали. По- перше, викликало сумнів її походження, а по-друге, більшість гостей приїхали не з порожніми руками й окупувавши численні лавки дегустували свої запаси. Проте домашня горілка, або, простіше кажучи, самогонка з перцем, була дуже навіть... Але погодьтеся, це все ж таки напій своєрідний. Дівчата на неї тільки дивилися й зітхали, пересвідчившись, що глінтвейну або інше проміжне між горілкою й пивом спиртне знайти на святі архіскладно. Зате можна було покататися в упряжці коней, а то й верхи. Щоправда, відстань 50 метрів — звідси й «до хатинки» — оцінювалася в 10 гривень. Проте буквально за два метри була абсолютно безкоштовна розвага — з’їхати з крижаної гірки на санях або просто на п’ятій точці. У цих ігрищах нарівні з дітьми брали участь і дорослі. Адже люди, незважаючи ні на що, прийшли відпочивати й, за слов’янською традицією, прощеної неділі, вибачили організаторів.
ДО РЕЧІ
У ході святкування «Широкой Масленицы» в Москві встановлено новий рекорд випічки млинців, повідомляє Інтерфакс. На Васильєвському узвозі, де за традицією було розгорнуто масничне містечко, у неділю ввечері в останній день святкування Масниці «всім миром» було виготовлено гору млинців висотою 14 м 58 см. Для її приготування було використано 1 тону тіста. Саме такої висоти вдалося зробити стос за 5 годин, доки тривало млинцеве шоу. Таким чином, цього разу було побито рекорд минулого року з випічки млинцевої гірки — тоді вона сягнула позначки 6 м 80 см. Для досягнення нового рекорду на святковій сцені було встановлено 10 столів з електроплитами, за якими млинці пекли всі, хто бажав і пройшов попередній добір, а також учні кулінарних училищ Москви, спортсмени-олімпійці, актори та політики. Цього року масничне містечко являло собою олімпійське село, оскільки Москва претендує на роль столиці олімпійських ігор 2012 року. На невеликій ковзанці в святкових спортивних змаганнях брали участь москвичі, які прийшли на свято. Вони змогли скуштувати млинці, пироги та гарячий чай, які пропонували на численних ятках.
