Перейти до основного вмісту

Театр і Тургенєв сьогодні

9 листопада класикові виповнилося б 200 років. До ювілею письменника лесінківці покажуть сценічну версію «Нахлібника»
05 листопада, 17:05
ФОТО ІРИНИ СОМОВОЇ

Ніяких пишних торжеств із цього приводу не намічається, а марно, адже багато чого тривалий час Івана Сергійовича пов’язувало з Україною — дружні стосунки з Тарасом Григоровичем Шевченком, у Тургенєва був бурхливий роман з Марко Вовчок. На афішах наших театрів ще зберігається його ім’я. Частенько режисери звертаються до тургенєвської п’єси «Місяць на селі». А, наприклад, художній керівник Національного театру російської драми ім. Лесі Українки Михайло Рєзникович пішов іншим шляхом. Він вибрав для постановки п’єсу «Нахлібник» — і не помилився. Тріумфальні гастролі цієї вистави пройшли в Лондоні, позитивні відгуки в англійській пресі, і це ще раз довело актуальність тургенєвської драматургії. Уже п’ять років вистава «Нахлібник» користується глядацьким успіхом не лише в нашій столиці, Львові, Черкасах, Кам’янці, а й у Великобританії (Лондоні) та Литві (Вільнюсі), де успішно гастролювали кияни.

Тонко відчуваючи зв’язок часів та актуальність класики сьогодні, Михайло Рєзникович вибудовує сучасну історію в естетиці тургенєвського часу. Вибрана форма втілення точно дає змогу глядачеві поглянути на людські стосунки крізь іншу оптику. Із часів Івана Сергійовича проблеми не змінилися, а змінилися засоби та способи їх розв’язання.

Творчість Івана Тургенєва пов’язана з романтизмом і ліризмом. Недаремно в ужитку сучасної людини фігурує визначення «тургенєвська панночка». Це певний тип героїні, замкнутої, і вона все дуже тонко відчуває. Непогано було б ввести в сучасну лексику ще й поняття «Тургенєвський глядач». Тому що сьогодні театр тяжіє до брутальнішої драматургії, різкої та відвертої. Бонус класики — в можливості користуватися «езоповою мовою». Але до такої розмови глядач має бути готовим — інтелектуально, емоційно й культурно.

Хтось сказав: «Актуальність — смерть для театру», тому звертаючись до класичних творів, зокрема до п’єс І.Тургенєва, сучасний театр має можливість витонченою мовою говорити про побутові проблеми. До речі, в одному з лондонських видань рецензент написав про київську постановку «Нахлібника»: «У постановці ви побачите щиру душу, повністю відкриту перед нами».

На щастя, «тургенєвський глядач» існує — і тому він прийде 8 і 9 листопада до Театру ім. Лесі Українки, щоб подивитися сценічну версію «Нахлібника», в якій головну роль Василя Семеновича Кузовкіна виконає Віктор Алдошин (на фото), а також згадає автора сумної комедії — Івана Сергійовича Тургенєва, якому виповнилося б 200 років.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати