Тріумф любові

У Чернівцях Ботошанський театр імені Міхая Емінеску (Румунія) показав прем’єру вистави «Принцеса», поставлену  за повістю Ольги Кобилянської «Царівна». Майже через двадцять років після екранізації та виходу телеверсії «Царівни», автором сценарію якої є чернівецький драматург Василь Довгий, Театр ім. Емінеску звернувся до його драми «Принцеса» («Царівна») у перекладі румунського письменника Івана Кідещука.

— Задум інсценувати повість «Царівна» виник у мене давно, — розповів Василь ДОВГИЙ. — У цьому творі письменниця постає зовсім іншою, ніж у тих, що їх радянська ідеологія і літературна критика зробили її візитівкою. У «Царівні» Кобилянська прагне наголосити на потребі нагальних соціальних змін через удосконалення духовного світу людини. 

«Вам ніколи не спадало на думку, що в людських думках настав застій, що вони потребують якогось сильного зрушення, щоб змінитись, віджити, але не теперішнім плитким, самолюбним життям, лиш якимось кращим, чистішим і сильнішим?», — писала О. Кобилянська у «Царівні». До речі, Іван Франко вважав, що «Царівна» — це перша у нас повість, основана не на інтригах і любовних пригодах, а на психологічному аналізі буденного життя пересічних людей... Ці думки письменника намагалися втілити румунські митці. Про це на прем’єрі говорив директор Ботошанського театру Траян Апетрей. Він, зокрема, відзначив: «У сучасному світі, в якому сильно зафіксовано ідеал фінансових прибутків, «Царівна» приходить з іншими пропозиціями: пошуком душевної радості, гідності, спокою і краси. Людей, що більш самітних, незважаючи на соціалізацію, про яку стільки говоримо, може насправді об’єднати тільки любов до ближнього. Драматург і всі виконавці цього спектаклю намагалися, щоб після завіси в душах глядачів вибухнули благородні ідеали! Ця вистава — це тріумф любові над дрібницями життя!»

Постановку  «Царівни» румунські митці  присвятили до 150-річного ювілею відомої української письменниці, яка народилася в м. Гура-Гуморулуй у Румунії. Торік завдяки майстерності режисера Аді Карауляну на сцені  Ботошанського театру відбулася прем’єра цієї вистави. Чернівчани вперше змогли почути твір Кобилянської румунською мовою. 

У виставі відчутні нотки безмежної самотності, замкненість та прагнення героїв вирватися за рамки самих себе. Доля головної героїні — Наталки Верковичівни — певною мірою віддзеркалює  власну долю Ольги Кобилянської. «Особливо, — наголошує Василь Довгий у своїй  передмові до драми, — коли героїня гордо відмовляється від пропозиції руки і серця небайдужого їй Василя Орядина, здається, що вона так і залишиться дівувати увесь свій вік».

Після показу вистави на чернівецькій сцені глядачі називали  «Царівну» прекрасною постановкою. Румунським митцям вдалося досягти гармонійного поєднання вищого, світобудови й приземленого. Вистава сповнена ніжності, романтизму і  гумору.  Всі актори майже бездоганно виконали свої ролі. Александра Вікол, для якої  роль Наталки Верковичівни —  перша велика робота на сцені, як вважає автор драми Василь Довгий, «не просто грає свою роль, вона нею живе».

Акторам  вдалося акцентувати увагу на непересічних людських цінностях: чесності, справедливості, наполегливості, працьовитості.