У Києві настала весна... антична

Екскурс у світ стародавніх  греків, етрусків та римлян — щедрий дар поціновувачам мистецтва від музею, який до середини березня  відкрив виставку  «Антична колекція Музею Ханенків. Вибране».

Вік мармурових портретів, розписних ваз, теракотових  статуеток, скляних флаконів  та келихів вражає — приблизно від 1700 до  3000 років! Пропустити таку виставку — просто  гріх, адже з колиски античності  виросло  все   світове   мистецтво.

Подивитися оригінали стародавніх пам’яток із колекції Богдана Ханенка — чудова нагода долучитися не лише до антиків, а й до історії самої колекції.

«... Я ходив музеями, дивився на мармури, на стародавні бронзи, глиняні вази і не розумів значення побачених предметів; відчувши їх красу, я усвідомив, що моє уявлення про мистецтво було далеко не повним «, — писав Богдан Ханенко про своє перше знайомство з античним мистецтвом. Проте вже через 25 років його власна антична колекція поповнилася чудовими зразками.

Виставка «Антична колекція Музею Ханенків. Вибране»  присвячена пам’яті Фані Мойсеївни Штітельман (1914—1992 рр.) — археолога і мистецтвознавця, справжнього майстра своєї справи, який досконально вивчив  колекцію античного мистецтва музею.  Про заслуги цієї видатної жінки розповідає куратор виставки Катерина ЧУЄВА:  «З  1944  по 1954 рр. вона досліджувала один з найбільших грецьких полісів на території України — Ольвію, її хору (сільськогосподарську околицю). Обставини склалися так, що Фані  Мойсеївна Штітельман вимушена була піти з інституту археології Академії наук УРСР, що позбавило її можливості вести розкопки. 1955 року вона перейшла до нашого музею, де активно працювала упродовж  16 років.

Штітельман склала  перший повний каталог наших зібрань, і завдяки їй  сама колекція збільшилася: якщо до її приходу антична колекція налічувала близько 200 предметів (не враховуючи античної скульптури), то рукою Фані Мойсеївни до інвентарної книг музею вписано ще 130 одиниць, які їй вдалося отримати з інших музеїв і з фондів Інституту археології — це предмети, знайдені в результаті археологічних розкопок. Зокрема й на території України на початку 1960-х — на острові Березань.

Експозиція відкриває перед глядачем дивовижний світ  мистецтва стародавнього світу. Тут ми бачимо  червонофігурну та чорнофігурну кераміку,  про яку римський дослідник природи Пліній в одному зі своїх творів зазначив, що грецький  вазописець Кімон у V столітті до Р.Х. «почав  зображувати обличчя у профіль і додавати їм різних виразів, малюючи людей з поглядом, зверненим то назад, то вгору, то вниз, почав точно передавати кожну частину  тіла, підкреслювати жили, відтворювати складки і згини одягу».

Які гарні теракотові статуетки із глини з поліхромним розписом, захоплення  у  шанувальників римського мистецтва неодмінно викличуть  мармурові  еталони краси: «Портрет хлопця періоду Антонінів»  (138—132 рр. до Р.Х.), і «Жіночий портрет епохи Траяна» (98—117 рр. до Р.Х.), придбані  Богданом Ханенком у Римі.

«Наш античний фонд  невеликий, —  продовжує розповідь К. Чуєва, —  він налічує  лише близько 400 одиниць зберігання, це одне з найменших зібрань у фондах музею, наприклад — фонд європейський графіки налічує близько 20 тисяч.   Ми знаємо, що в будинку Ханенків зберігалася багато цікавих предметів стародавнього мистецтва, які нині зберігаються в різних музеях Києва: наприклад, у Національному музеї історії України — колекція античної кераміки, в музеї історичних коштовностей — ювелірні вироби. За часів Богдана Ханенка антична колекція була частиною археологічної колекції, яка, вочевидь, вважалася  однією з найкращих на території всієї Російської  імперії.

Виставка «Антична колекція Музею Ханенків. Вибране» відкрилася в рамках міжнародної конференції «Ханенківські читання». В експозиції представлено близько 60 предметів: це вибрані твори, найкращі, на нашу думку, з погляду художньої цінності.

Серед найцікавіших експонатів я б назвала так званий ханенківський аск — предмет, який, за словами дослідників, було знайдено в Ольвії. Це посудина для вина, датується 6 століттям до Р.Х., на ній зображено танцівників-комастів, учасників комосу  (шестя зі співом і музикою, яке влаштовували після банкету-симпозії). Цікаво, що цей аск свого часу прагнув придбати Ермітаж, але Варвара Ханенко (після смерті Богдана Івановича, вона була розпорядником колекції) зрозуміла, що предмет дуже коштовний, і відмовилася його продавати. 

Ще один експонат цілком слушно можна назвати «обличчям» виставки (фрагмент його розпису прикрашає афішу) — так званий кратер київського майстра, посудина для змішування вина з водою, розписаний у червонофігурній техніці — фон залито чорним лаком, фігури залишено  в кольорі глини. Це робота аттічного майстра, датується близько 400 р. до Р.Х. Умовне ім’я вазописцеві надано за місцем зберігання кратера (у Київському університеті). Знайдено посудину було у скіфському кургані під Каневом 1845 року. На лицьовому боці кратера зображено сцену бойового танцю — пірріхи.

Нині ми продовжуємо вивчати античну колекцію музею, а також усе, що пов’язано з історією колекції старовини Б.І. Ханенка.

Ілюстрації надано музеєм