«Всесвіт удвох»

Свічки на підвіконнях, хвилина мовчання на вшанування героїв Небесної Сотні, прониклива мелодія колісної ліри: у такій атмосфері відбулося відкриття виставки «Всесвіт удвох» львівських митців Катерини і Володимира Немир. В експозиції представлені твори пластики малих форм Катерини та живопис Володимира.

— Усі українці мають у своїх душах вогонь світла і добра, — відзначила директор музею В. БОЧКОВСЬКА. — Назва «40 років Опісля» — це вдячні слова альма-матер — Львівській національній академії мистецтв, де навчались митці. На сьогодні їхні експонати представлені в колекціях українських музеїв і за кордоном, адже 16 років вони перебували в США. На жаль, Володимир Немира був відсутнім на відкритті через стан здоров’я. Але його полотна дуже виразно наповнюють зал сяйвом і теплом.

— Мистецтво живе в усі часи. Це мистецьке подружжя — немовби своєрідний енергетичний згусток, до такої міри їхнє мистецтво контактує між собою. В їхній творчості міститься справжнє багатство, і кожен із них має що показати — це дивовижний приклад, як можна творити в будь-яку добу, це свідчить про те, що наша культура вічна, вона не вмирає, а надихає, — коментує Олена ФЕДОРОВА, куратор виставки.

Що ж до представлених творів, то це не просто декоративна пластика, до якої найчастіше звертається Катерина, котра працює у скульптурі й кераміці. Це твори, пропущенні крізь душу. Вони сповнені рефлексів до стародавньої української скульптури ще сармато-скіфської доби, але всі вони сформовані в сучасній художній мові, у пластиці помітна й люмінесценція західноєвропейської скульптури. Присутня гра світла, форми, є база декоративної скульптури, яка завжди була предметом викладання у львівській школі українського декоративного мистецтва. Тематичні композиції «Русалки», «Розмова про любов», «Молодиця», «Тотем» та інші вражають глибокою образністю, гармонійними формами і природним відчуттям матеріалу.

Творчість Володимира милує око. Складна кольорова палітра й вишуканість композицій нагадують про ґрунтовне засвоєння концепцій авангарду і постмодернізму. Архітектурний пейзаж — улюблений жанр В. Немири. Архітектурні мотиви, серед яких чи не треть — пов’язані зі львівською урбаністикою, впізнавані на його полотнах але занурені в часовий позавимір, сповнені культурних символів та нових смислів... Його твори «Митрополит Андрей Шептицький», «Леся», «Козаки перед боєм» та інші уже стали здобутком українського мистецтва.

У 1990-х художники переїхали до США, у Клівленді відкрили галерею та художню студію, організували й утримували школу українознавства, а з початку 2010-х повернулися на Батьківщину і мешкають в Україні.

За програмою виставки представлено дві книжки Катерини Немири — повісті «Іногда» і збірки новел «Кольорові оповідання». Як літератор авторка дебютувала в періодичних виданнях ще в 1990-х, а 2013 і 2014 рр. вийшли окремі видання. Теми, які розкриває пані Катерина, пов’язані з різними жіночими долями на тлі історичних подій недалекого українського минулого й сучасності.

Виставка в Музеї книги і друкарства України триватиме до 20 березня.