Як мадонна мадонні

Перевіримо вашу кмітливість.

— Російський поет?

— Пушкін.

— Частина обличчя?

— Ніс.

— Домашній птах?

— Курка!..

Відмінно. А тепер супергра. Жінка з немовлям?

Мадонна, звісно. Це ще більший «вірняк», ніж Пушкін — там, зрештою, можлива різниця в смаках. А тут і різниця в релігіях не має значення. Навпаки, якщо пані має яскраво виражені язичницькі риси, образ виходить ще більш пікантним. Наприклад, «Адигейська мадонна». Пронизливо-свіжо виглядає варіант годування немовляти в найбільш невідповідних для цього обставинах, наприклад, на війні («Партизанська мадонна») або у в'язниці («Мадонна суворого режиму»). Навіть у країні поголовного атеїзму «плечисті діви Марії» з немовлятами біля грудей мали особливий статус і пільги. На дві півгодинні перерви для годування під час прибирання бавовни, приміром. На краєчок жорсткої лавки в переповненій електричці. На те, щоб сушити пелюшки на власному тілі в таборах переселенців. А в голодні роки взагалі можна було годувати дитину груддю хоч до трьох років...

Гаразд, що про погане думати. Слава Богу, що нікуди не женуть, ніде не стріляють. Можна культурно на виставку піти. І навіть удвох (адже не скажеш удома: «Я на виставку, а ви тут з дитиною... «). Нічого, якось буде. Своя ноша не тягне. Дивись, мила, ось у тьоті також лялечка...