Як у Києві «козу» водили

У давнину рядження виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився ще й на веселу розвагу, маскарад. Назва походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (Старий Новий рік). Раніше в селах цілу ніч молодь у масках і маскарадних костюмах щедрувала, ходила з «козою», водила переодягненого в Маланку хлопця: традиційні головні персонажі — «баба» Маланка й «дід» Василь. Особливо колоритно святкували в селах Галичини й Буковини. Нині по всій нашій країні відроджуються старожитні традиції наших пращурів, які за радянських часів виявилися підзабутими у східних областях (лише в Західній Україні вони ніколи не припинялися).

У Чернівцях 15 січня на Соборній площі міста відбувся Перший міжобласний фольклорно-етнографічний фестиваль Маланок. Як розповіли «Дню» організатори, у святі взяли участь професійні та аматорські колективи. На фест завітали відомі Маланки з Вашківців та Красноїльська. Запросили й гостей із сусідніх областей — Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької. У програмі виконувались сучасні політичні номери і давні народні переберійні сценки. Виступ кожного колективу було представлено в конкурсній програмі. Переможці одержали грошові призи: за перше місце — десять тисяч гривень, друге — п’ять, третє — дві тисячі гривень. Оцінювало виступи журі фестивалю й глядачі, які голосували анкетами.

— Таким святковим дійством ми пропагуємо й відроджуємо народні свята, обрядові дійства, — каже організатор фестивалю, головний спеціаліст відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Оксана ЛЕЛЮК. — Фестиваль організували для того, щоб показати Україні й усьому світові буковинські традиції. Ми розвиваємо етнографічний туризм. Туристичні фірми вже пропонують відвідати фестиваль туристам із України і з-за кордону.

Кияни теж добре відсвяткували Маланку і водили «козу». Так, у метрополітені вперше пройшов флешмоб. На станціях та у вагонах метро співали колядки і щедрівки, які лунали не в запису, а «наживо», і їх виконували фольклорні гурти столиці. Деякі пасажири навіть підспівували колядникам, також пройшла колядницька хода головною вулицею міста — Хрещатиком.

А в Українському домі відбувся «Маланчин бал». Влаштувало його Львівське товариство в Києві вже водинадцяте. Традиційно гуляли до самого ранку. Крім колядок і щедрівок, на Старий Новий рік гостей розважали різдвяним піснями. Кожен запрошений вдягався за власним «дрес-кодом», а тому можна було побачити пані й панянок як у бальних сукнях, а чоловіків у смокінгах і фраках, — так і у вишиванках, шароварах і в карнавальних костюмах. Був і різдвяний вертеп з переодягненими хлопцем і дівчиною — Маланкою та Василем. Пригощали гостей кутею, варениками, гречаниками, медівниками, пирогами з маком і пампушками. Із напоїв був узвар, а ближче до півночі пили шампанське...

Запам’яталося киянам фольклорне свято, яке пройшло на Мамаєвій Слободі. Повеселилися гості на весіллі Маланки й Василя — за традицією це є початком Нового року, що започатковує нове життя та пробудження природи. Чимало грошенят наколядували хлопці, які посівали пшеницею, були й символи свята: Маланка, Василь, Коза, дід, баба, журавель, цигани, кіт та інші ряджені, квітуча вишнева гілка, дідух, рукавичка з насінням жита й пшениці, а ще лунали колядки та щедрівки:
Прилетіла ластівочка,
Сіла, пала на віконечко.
Щедрий вечір,
Добрий вечір,
Добрим людям
На здоров’я...
Наша козиця
Вже стара птиця,
Недавно з Києва,
З довгими косами:
— Ногами стопчу,
Рогами сколю,
Хвостом змету!
Треба козиці три куски сала,
ме, ме... сала!
Щоб коза встала.
Ой устань, козо,
Та й струсися.
По цьому дому,
По господарю
Ізвеселися!