Запорізький робоарт

Уже два роки квартиру Дмитра Баландіна, що працює кранівником на заводі «Запоріжсталь», прикрашає двометровий робот Сайлон, виготовлений зі звичайної фанери (нагадаємо, його фото ми вже публікували в № 142 від 13 серпня цього року). На створення дерев’яного красеня майстра надихнув фільм «Пригоди Електроніка», в якому людиноподібний робот виробляє неймовірні акробатичні трюки. Винахідникові закортіло зробити модель, яка була б максимально рухомою і схожою за своєю будовою на людину. Ідея встановити в районі сонячного сплетіння ліхтарик, що світиться синім кольором, була запозичена з образу головного героя стрічки «Залізна Людина».

Робота над витвором конструкторського мистецтва тривала півроку й обійшлася майстру в 300 гривень. Фанера, обрана як матеріал, стала альтернативою металу, оскільки, як пояснює сам Дмитро, працювати з металом у домашніх умовах дуже складно.

«Коли я його робив, то назвав БПВ, тобто багатопозиційний виріб. Стиль, в якому я працюю, — робоарт. Модель, яку я розробив, можна виставляти в різноманітних позиціях. Робот може сидіти, ставати на місток, стискати руку в кулак. За структурою свого тіла він схожий на людину, тому він може робити практично те, що можемо робити ми», — говорить Дмитро.

За словами винахідника, ім’я для робота спало на думку несподівано: «Коли я запропонував його для виставки, у договорі потрібно було вказати якесь реальне ім’я, тому абревіатура БПВ не підійшла. Пригадалося слово з одного фільму, в якому люди, зробивши роботів, називали їх сайлонами. Тому така назва й прижилася для дерев’яного виробу».

Винахідницький талант Дмитро виявив у себе років десять тому. Хоча жага до конструювання була в нього ще з дитинства. Серед виробів кранівника — пробки, келихи та пляшки, що світяться. При відкриванні така пляшка освітлюється зсередини, і це створює святковий настрій. Цей винахід Дмитро зробив спеціально для свят. «У моєму доробку багато унікальних виробів, але для патенту потрібні гроші», — підкреслює майстер.

Дмитро продовжує творити, на підході новий робот — подруга для Сайлона. Вона готова наполовину. Структура моделі, як зазначає Дмитро, буде більш витонченою, адже жіночність вимагає більшої краси. В планах винахідника — створити багато моделей різноманітної спрямованості. Це і роботи, і тварини та рослини. Оскільки творець прагне в майбутньому механізувати свої вироби, всіх їх буде об’єднувати рухомість. Дмитро каже, що для реалізації свого задуму потрібен не лише час, а й гроші. Двигуни, джерело живлення та системи радіокерування — задоволення не з дешевих.

Для кранівника із «Запоріжсталі» таке захоплення є не лише звичайною забавою. Творчість Дмитра має й цілком шляхетну мету. Наприклад, для людей з обмеженими можливостями він планує створити пристрої, що сприятимуть легкому руху. Для рятівників майстер винайшов надзвичайно безпечний одяг. «Із натхненням проблем немає, — говорить Дмитро. — Єдине, чого бракує, — часу та грошей. Дружина мене всіляко підтримує та спонукає працювати й далі. Коли я працюю над створенням моделей, я відпочиваю».