Без конкурсу...

Почута розмова між мамами майбутніх першокласників привернула увагу, бо обговорювали, до якої школи віддаватимуть дітей та чи пройдуть співбесіду. На інформацію від автора, що Міністерство освіти та науки у середині лютого розіслало освітнім управлінням лист-інструкцію про зарахування дітей до першого класу на безконкурсній основі, відверто здивувалися.

«Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (зокрема ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжей, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається», — йдеться у повідомленні Міносвіти.

Виняток є лише для спеціалізованих шкіл та шкіл-інтернатів. Їм дозволяють проводити виключно співбесіду, без тестів з математики, читання чи письма з іноземної мови. Лише розмова, що допоможе розібратися, чи зможе дитина вчитися у школі з поглибленим вивченням певних предметів. Недарма цей лист-інструкцію МОН підготувало у лютому, бо зазвичай з квітня школи оголошують набір першачків, починається гаряча пора тестувань та конкурсів.

І, схоже, цього року мало що зміниться. На сайтах шкіл, зокрема спеціалізованих, розміщено оголошення для батьків, що вже треба подавати заяви на участь у конкурсному відборі. Частина шкіл справді акцентує увагу лише на співбесідах. Частина подає зразки приблизних завдань, які слід виконати дитині, висуваються певні вимоги: «Дитина може продемонструвати вміння розрізняти букви, поскладово читати, знання геометричних форм, вміння вирішувати прості задачі, рахувати у межах десяти тощо». Відповідно, хто покаже кращий результат, того і візьмуть на навчання. Тобто повноцінний конкурс.

Частину цього вчать дітей у садочках або батьки вдома. Однак хіба не завдання школи — вчити дітей і давати знання? Раніше взагалі перший клас цілий рік вчився писати та читати з нуля, а тепер же школи вимагають готового учня. Крім того, часто за вступними випробуваннями мова йде про благодійні внески. Два роки тому знайомі автора віддали до школи математичного профілю свого сина. Теж проходили співбесіду та складали тести кількох рівнів. А щоб бути впевненими, що дитину зарахують до школи гарантовано, сплачували благодійний внесок. Хоч і зветься благодійним, але тариф було чітко визначено — три тисячі гривень.

І ще одне. Чи то співбесіда, чи тести, усе проводять у присутності батьків. Але то лише для психологічного фону. Спілкуватися дитині треба з комісією у складі вчителів початкової школи та адміністрації. Директор Українського гуманітарного ліцею Галина Сазоненко вважає, що такий підхід може залякати дитину і назавжди відбити охоту до навчання, навіть ще не пішовши до першого класу.

Якщо вже школи хочуть мати у себе найкращих учнів, навіть першачків, то якось не вписується у цю формулу ось це: «Дітей вчителів школи N зараховують до школи незалежно від результатів співбесіди; брати та сестри учнів школи при рівних результатах із найменшою кількістю «прохідних» балів» — такі зазначено на сайті однієї з київських шкіл переваги при наборі до першого класу.

Дитина, яка вміє читати чи щось карлякати, — це вже щось. Це полегшує долю вчителя, але скажіть, для чого тоді вчитель потрібен? Вимагають, щоб дитина знала літери у дошкільному навчальному закладі, але дошкілля має бути розважальним, а не навчальним

— Гадаю, що дитина, яка вміє читати чи щось карлякати, це вже щось. Це полегшує долю вчителя, але скажіть, для чого тоді вчитель потрібен? Вимагають, щоб дитина знала літери у дошкільному навчальному закладі, але дошкілля має бути розважальним, а не навчальним. Вже у маленькому віці відбивається охота до навчання, — коментує Сазоненко. — Я проти будь-яких іспитів для шестирічок. Тестування можна проводити для відбору в гімназії, приміром, які набирають дітей не з першого класу. Але не чіпайте шестирічок.

У багатьох загальноосвітніх школах працюють без конкурсів і не збираються таку практику впроваджувати. «Ми обходимося без співбесід і не жалкуємо, ідуть діти різні, з усіма спілкуємося. Є час, щоб з квітня до вересня порадити батькам, на що звернути увагу, щоб дитина прийшла психологічно підготовлена», — прокоментували нам в адміністрації столичної школи №158.

І є чимало педагогів, які впевнені, що хороших школярів можна підготувати без вступних випробувань. «Тільки в одному КПІ п’ятеро наших випускників працюють викладачами. 40%, не менше, учнів нашої школи вступає на бюджет. Яка різниця — чи ліцей, чи звичайна школа, ми даємо базову освіту на високому рівні, наших дітей завжди питають, в якому ліцеї навчалися. У чому секрет? Це просто хороший педагогічний колектив професіоналів. Є поважне толерантне ставлення, шана до усіх вчителів та дітей. Дуже багато педагогів, яких навіть переманюють у ліцеї та гімназії. Але я бережу оте золоте зерно, яке в мене є», — розповідає директор середньої загальноосвітньої школи №168 Наталя Кравчук.

До першого класу тут беруть діток без конкурсів і без вступних внесків. І вчать усьому з нуля. Зі слів директора, результат мають непоганий. Наталя Кравчук згадує, як на останній освітянській нараді розповідала колегам, що нинішні діти дуже розумні, високодуховні, мають більше інформаційне поле, з яким уже народжуються. То навіщо їх ще й тестувати? А таланти та обдарування є в кожної дитини, завдання ж учителя — їх побачити.