Знову шанс. Знову для Ради

Крига скресла. На вихідних влада і опозиція досягли компромісу бодай у чомусь — закон про амністію учора набрав чинності. Опозиціонери ініціювали звільнення будівлі КМДА та низки облдержадміністрацій і частково відновили рух транспорту на вулиці Грушевського. В обмін — влада зобов’язалася протягом місяця закрити всі судові справи проти раніше затриманих протестувальників.  Не обійшлося і без міжнародних посередників. Зокрема, Акт про передачу будівлі мерії Києва підписали комендант КМДА Руслан Андрійко та посол Швейцарської конфедерації Крістіан Шоненберг. Новопризначений глава КМДА Володимир Макеєнко документу не завізував, хоча й наголосив: ніяких претензій до протестувальників у нього немає. Натомість невдоволених активістів від Майдану виявилося чимало. «Опозиція «зливає» Майдан», «Нас зрадили», «Чому нам нічого не пояснюють?», — обурювалися окремі мітингувальники. Інші ж, навпаки, сприйняли дії опозиції на «ура». «Головне — звільнити всіх наших побратимів. — розповідали «Дню» хлопці із Самооборони. — З Майдану і так ніхто не піде. А будівлю КМДА ми завжди встигнемо захопити». Проте і ті, і інші виглядали вкрай втомлено. За місяці протесту відчуття невизначеності, крайньої виснаженості та відсутності конкретних результатів від перемовин влади та опозиції у людей тільки посилилося. «Янукович йти на поступки не хоче, а Тягнибок, Кличко і Яценюк нічого вдіяти з цим не можуть, — розповів «Дню» один із активістів «Правого сектору» (імені просив не називати). — Єдиний фактор, що стримує їх кулуарно домовитися вже сьогодні — це Майдан. Треба тиснути й далі». На Кого і заради Чого? Відповіді...Черговий час «Х» призначений на сьогодні. Уже вкотре майданчиком для виходу з кризи політики по обидва боки барикад називають парламент. На ефективність роботи ВРУ надіються і люди з Майдану. Замість революційних барикад вони закликали політиків від опозиції надіти краватки переговірників і на рівні вести переговори із владою. «Моральну підтримку опозиціонерам ми забезпечимо, — переконують мітингувальники. — Нашої енергії вистачить на всіх».

ПОРАДА ДРУГА

Тим часом, уже за «традицією», перед прийняттям важливих рішень вітчизняні політики їдять радитися до своїх іноземних колег. Опозиціонери звинувачують Януковича у проведенні негласних «консультацій» з Президентом РФ Володимиром Путіним, представники влади у відповідь закидають лідерам опозиції «політичну змову» з США та ЄС.  Цього разу на закордонні перемовини відправилися лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк та очільник «УДАРу» Віталій Кличкою. На зустріч їх запросила німецький канцлер Ангела Меркель. Формальний привід — шляхи подолання політичної кризи в Україні. Неформальний — «опозицію цікавить більш активне втручання ЄС і тиск на владу», — коментує «Дню» політолог Володимир Лупацій

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Не думаю, що дії опозиції залежатимуть від сьогоднішньої зустрічі, — заперечує «Дню» народний депутат від «УДАРу» Павло Розенко. — У нас є свій план, ми його реалізуємо і будемо робити це й далі. ЄС зацікавлений в тому, щоб ситуація в Україні вирішувалася мирним шляхом, а на кордонах з ЄС панувала зона стабільності, а не бойових дій чи конфлікту».

Власне, про політико-економічну стабілізацію ситуацію в країні, як повідомили «Дню» джерела у «Батьківщині», і повинні були розмовляти в Німеччині. Головна причина дипломатичної активності ЄС — загроза дефолту в Україні з розрахунку одного-двох тижнів.  Подібні заяви, між іншим, вже неодноразово звучали із боку російських високопосадовців. Мовляв, поки в Україні не сформують новий уряд, про ніякий транш кредитних коштів Віктор Янукович може й не мріяти. У гру за Україну вступили міжнародні гравці.

НАДІЇ ЯНУКОВИЧА

Свої плани на ефективність парламенту покладає нині і найближче оточення Президента. Новий прем’єр повинен сконсолідувати представників різних політико-фінансових груп у ПР і відкинути всі розмови про розкол у фракції, переконують експерти.  «Верховна Рада має працювати, — вважає Михайло Чечетов. — Очікуємо, що, відповідно до своїх конституційних повноважень,  цього тижня Президент внесе кандидатуру прем’єра на розгляд ВРУ. У нас нема голосів за опозиційного кандидата, тому прем’єром стане людина від Партії регіонів».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Професіонал, організатор, сильний топ-менеджер...», — детально описує політичний портрет нового глави уряду Чечетов. На запитання, про кого з політиків він зараз говорить, регіонал ухиляється. «Президенту краще знати. А ми у Партії регіонів його рішення обов’язково підтримаємо», — запевняє депутат.  У опозиції ж переконують, що за провладного керівника Кабінету міністрів вони точно не голосуватимуть. «Намагання без консультацій протиснути прем’єра зі свого оточення у ВРУ може посприяти виходу з кризи економічної, але аж ніяк не політичної. Навпаки, лише загострить її, — впевнений Павло Розенко. — Бажано, щоб кандидатура наступного прем’єр-міністра зібрала щонайменше 400 голосів. Шанси для цього є. Політичне рішення треба шукати лише в діалозі з Президентом». Про ймовірність швидкого повернення до Конституції 2004-го року опозиціонери говорять все менше. Заручитися підтримкою депутатів від Партії регіонів їм так і не вдалося. «Шанс втрачено», — прямо констатують представники парламентської меншості.

Тактика влади зрозуміла. Там досі думають, що Майдан сам собою «розсмокчеться» і для цього затягують час. Опозиція фактично самоусунулася від активних політігрищ і сподівається винятково на підтримку міжнародних посередників та результати кулуарних домовленостей із владою. Про фактор Майдану у цьому політичному пасьянсі ніхто й не згадує.