Джентльмени, поети й диваки...

Ще 400 років тому, в лондонській таверні «Русалка», в першу п’ятницю кожного місяця збиралися джентльмени, серед яких були: Вільям Шекспір, Джон Донн, Бен Джонсон та інші славетні особи. А головував на зборах сер Волтер Релі — поет, філософ, історик, корсар, фаворит Єлизавети I — легендарний засновник першого англійського клубу Friday Street Club (це шановане товариство, збережене, завдяки пензлю художника Джона Фаєда на картині «Шекспір та його друзі в таверні «Русалка», представлено на обкладинці нової книги киянина Леоніда Гамбурга).

У лінії долі письменника присутня мелодія чаклунства зі стихії англійських казок. А прелюдія — 12-річний хлопчик, прочитавши «Сагу про Форсайтів», полюбив Англію, захопився її культурою та історією на все життя. Інтермеццо — вчився, служив військовим інженером у Військово-повітряних силах колишнього СРСР. Кульмінація — вийшовши у відставку, Л.Гамбург побував у Оксфорді, де збирав матеріали, займався в бібліотеці. І доторкнувся до старого каштана, на якому колись, за твердженням Льюїса Керролла, сидів, загадково посміхаючись, Чеширський Кіт... Незабаром Леонід Олександрович вигадав цікавий путівник англійської дитячої літератури, який в 1990-х став бестселером, а рік тому його було доповнено і перевидано під назвою «Країна чудес Аліси та Гаррі Поттера». Захоплення виявилося покликанням — після яскравого дебюту побачили світ настільки ж цікаво написані книги про детективну літературу, гумор, музику і спорт Британії (до речі, до книги «Парадокси англійської музики ХХ століття» доброзичливу передмову написав Роман Кофман. — О.С.).

Нова книга Леоніда Гамбурга «Англійський клуб. Народження, історія, традиції, дивацтва...» (Київ, «Веселка», 2013) пропонує зануритися у світ клубів джентльменів і диваків, поетів і спортсменів, льотчиків і літературних персонажів. Для читача прочиниться завіса елітарних клубів у анонімних будівлях вулиць Сент-Джеймс-стріт і Пелл-Мелл: лондонці жартівливо називають цей район землею клубів — «клубландией» (clubland). Можливо, хтось захоче перевірити відоме прислів’я про старійшину лондонських клубів: «Немає нічого такого, що не могло б бути вирішене протягом години за келихом шеррі у «Вайтс-клубі»! Розкриється таємниця назви ПЕН-клубу — PEN Club, що складається з перших літер слів Poets (поети), Essayists (есеїсти), Novelists (романісти). А списки імен членів різних клубів читаєш, як Британську енциклопедію. Так, членами «Атенеуму» були Чарльз Діккенс і Чарльз Дарвін, Майкл Фарадей і Артур Конан Дойл, Вільям Теккерей і Вальтер Скотт! Членами Гаррік-клубу, названого на честь великого актора Англії Девіда Гарріка, були Сомерсет Моем, Алан Мілн, Пітер Устінов, Ієгуді Менухін, а Клубу мистецтв — Ференц Ліст, Клод Моне, Огюст Роден, Іван Тургенєв...

Вражає свіжістю «клубна» тема у творах англійських літераторів. Пригадаймо «Піквікський клуб» Чарльза Діккенса, найдивніший у світі клуб мовчунів «Діоген» у Артура Конан Дойла, привид у клубі «Сирена» з новели Герберта Веллса, клуб «Дванадцять вірних рибалок» у розповіді Гілберта Честертона «Дивні кроки», клуб «Трутні» для джентльменів і клуб дворецьких у циклі історій про Джівса і Вустера Пелема Гренвілла Вудхауза.

Є в книзі глави про знамениті військові та спортивні клуби: Королівського військово-морського флоту і Королівських військово-повітряних сил, лондонський Мерілібонський крикетний клуб, Всеанглійський тенісний клуб. До речі, автор і сам протягом трьох років був членом лондонського офіцерського Victory Services Club, у якому не раз зупинявся.

Нерозривно пов’язані з історією Великої Британії, її клуби сьогодні — національне надбання. При цьому сама ідея двоїться парадоксом: клуб, задуманий як простір ідеального спілкування, дозволяє усамітнитися і забути на певний час про надокучливу повсякденність. Мирській метушні своєю незвичністю протистоять клуби любителів спостерігати за птахами, слухачів дзвонів, а також кумедні клуби диваків, які збираються 13 числа кожного місяця, ходять у приміщенні під розкритими парасольками, розсипають сіль і п’ють з тріснутих келихів. Мав рацію один з учасників зборів у таверні «Русалка», який стверджував, що «весь світ — театр»!

До речі, «Британія очима українського джентльмена» — так анонсувалася презентація книги «Британія: Створення спорту» в Лондонському Пушкінському будинку. А днями український джентльмен Леонід Гамбург представив видання «Англійський клуб» у Київському будинку вчених.