Названо кращі книжки 2012 року

У XIV Всеукраїнському рейтингу «Книжка року» журі у складі Миколи Тимошика (доктор філологічних наук, професор видавничої справи), Дмитра Дроздовського (літературний критик, головний редактор журналу «Всесвіт»), Галини Родіної (директор центру рейтингових досліджень «Еліт-Профі») та Костянтина Родика (президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року») визначало, яка з-поміж книжок-номінантів має право називатися книжкою №1 минулого року.

Так, Гран-прі отримало видання «Хотинська битва 1621 — битва за Центральну Європу». Автори, український та литовський науковці (Петро Сас і Генуте Кіркене відповідно), проаналізували битву з різних точок зору, а також підібрали ексклюзивні ілюстрації: окрім знімків пам’яток архітектури, котрі безпосередньо пов’язані з воєнними діями, вперше в Україні опублікували сторінки воєнних щоденників учасників Хотинської битви та рідкісні гравюри. До всього, у книжці читач знайде реконструкцію поля битви, створену за допомогою сучасних ІТ-технологій.

Прикметно, що «фіналістів» обирали серед численних номінацій (котрі в свою чергу ділилися на внутрішні найменування): «Обрії», «Минувшина», «Дитяче свято», «Візитівка», «Софія» (українська та зарубіжна гуманітаристика), «Красне письменство» та «Хрестоматія».

Серед імен-фіналістів не можна оминути увагою знаменні видання, як-от «Життєпис Папи Івана Павла ІІ» Джорджа Вайґеля, «Нарис сучасної літературної мови та інші лінгвістичні студії (1947—1953)» Юрія Шевельова та «Щоденник. Про дні минулі (спогади)» Сергія Єфремова.

Лауреатів премії «ЛітАкцент-2012» одразу два: «Великий міст» Олега Лишеги (номінація «Художня література») та «Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи» Віри Агеєвої (номінація «Літературознавство»).

Також серед «фіналістів» цьогорічного рейтингу — «Танго смерті» Юрія Винничука, «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу» Богдана Рубчака та «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність».

Крім того, журі, серед членів якого літературознавці та письменники (Володимир Панченко, Євген Нахлік, Григорій Гусейнов, Тетяна Трофименко, Ірина Шувалова та Ярина Цимбал), цього року «нагородило» антипремією «Золота булька» Любка Дереша за роман «Голова Якова».

А книга Михайла Слабошпицького «Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші» двічі фіналіст: за версією «Книжки року-2012» та «ЛітАкценту». У першому рейтингу видання відзначили у номінації «Хрестоматія (Критика/біографії/мемуари)», а в другому — в «художній літературі». Зрештою, жанр в обох випадках визначений правильно, бо «Що записано в книгу...» — це одночасно і белетризована біографія, і поліфонічний біографічний роман (за термінологією Бахтіна). Оскільки, крім автора (у тексті він безіменний Біограф), «говорять» ще Михайло Коцюбинський, Михайло Могилянський, Сергій Єфремов, Володимир Самійленко, Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, Володимир Леонтович та «Жінка, що забажала залишитися невідомою». Таким чином, перемога колективна.

ОПИТУВАННЯ «Дня»

З огляду на процеси, що нині відбуваються в країні та світі, нам цікаво знати вашу думку і ваші смаки у  літературних широтах, яким читацьким життям живете... І хтозна, може, ваші відповіді стануть каталізатором до великого суспільного діалогу.

10 злободенних запитань для читачів «Дня»

 1. Які книжки у вашому інтелектуальному раціоні?

 2. Обираючи певну книжку, якими критеріями вибору керуєтесь?

 3. Де зазвичай берете книжки?

 4. Скільки приблизно книжок на рік ви читаєте?

 5. Вам є з ким поговорити про книжки, що нещодавно трапились? У якому середовищі ви обговорюєте прочитані книжки?

 6. Вас задовольняє асортимент книгарень? Якщо ні, то яких саме книжок не вистачає?

 7. Вам імпонує шкільна програма з літератури та, власне, підхід до викладання? Якби мали змогу, то що удосконалили б?

 8. Для вас важлива обкладинка, якість паперу, поліграфії. Чи готові ви платити за це?

 9. Для підвищення інтересу українців до книгочитання, на ваш погляд, потрібно...

10. Найважливіша книжка для сучасного українця — це...

Чекаємо відповідей на vaverchak.n@gmail.com або ж на адресу редакції: 03115, Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 121Д, рубрика «Українці — читайте!»

Володимир ЛИС: У пошуках книжок, які «лягали» б на душу

Першим на декілька запитань анкети для читачів «Дня» відповів письменник Володимир Лис.

Пан Володимир охоче відгукнувся: «Усе життя любив художню літературу, філософію, розповіді про подорожі та мемуари. Книжки обираю за кількома критеріями — якщо гарна цікава мова, що викликає думки, то варто читати. Або ж якщо порадили знайомі. Інколи прислухаюсь і до рецензій, хоч загалом ставлюся до них з пересторогою — не завжди вони бувають правдиві, а подеколи й відверто замовні.

Зазвичай читаю не досить відомі у нас імена. Буває, припала мені до душі яка-небудь книжка, я шукаю іншу, за нею ще й ще — це вже «мої автори», і тоді вже прагну перечитати все, що знайду. Такі от «мої» — це Володимир Короткевич, Алберт Бел (пам’ятаю, десь у 1980-ті до його творів була передмова Миколи Жулинського, і особливо мені сподобалися романи «Коріння», «Свідок», «Слідчий», «Схованка»), а ще Павло Веженов (його «Бар’єр» — дивовижний). Шкодую, що з великим запізненням прочитав Мешу Селімовича. Із загальновідомих письменників люблю читати Кафку — зібрав усе, що тільки знайшов.

Пам’ятаю, в 1960—1970-ті читав Євгена Гуцала й Валерія Шевчука. А потім натрапив на Романа Андріяшика і був вражений: виявляється, так яскраво можна писати новітню українську літературу! Вважаю, що його історії гідні Шекспіра, якщо викинути радянські еківоки. І дружині кажу: «Читала Андріяшика? Прочитаймо разом». Тепер ми його фанати.

Так-от, шукаю ті твори, які «лягали» б на душу.