Перейти до основного вмісту

Про місто над містом

На одному з київських дахів поети говорили про урбанізм
22 травня, 16:08
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

У Києві три вівторки поспіль на терасі даху культурного центру «Майстер-Клас» відбувалися поетичні вечори «Література над містом», організовані «Майстер-Класом» і видавництвом «Смолоскип». Головна ідея всіх трьох подій — розмова про місто й урбанізм в українській поезій на тлі загальнокультурного контексту певної епохи.

Перший вечір 6 травня мав назву «Розстріляне Відродження: спроба мегаполіса». Ведуча — журналістка Катря Кот, — а також поети Юлія Стахівська, Богдан-Олег Горобчук та інші розповідали про роль урбаністики в українській поезії в 1910 — 1930-ті роки. Лунали вірші, біографічні цікавинки, аналіз мотивів «міських» творів Богдана-Ігоря Антонича, Євгена Плужника, Гео Коляди, Раїси Троянкер, Леоніда Зимного, Миколи Бажана, Василя Хмелюка. Також глядачі мали нагоду подивитися уривки тодішніх фільмів — стрічки режисерів, пов’язаних із Україною: Євгена Деслава (справжнє прізвище — Євген Слабченко, уродженець Київщини, що прославився у французькому та іспанському авангардному кіно) та Михайла Кауфмана (один із трьох братів Кауфманів — усі вони стали беззаперечними авторитетами світового кінематографа — певний час він працював у нашій країні).

13 травня мальовничим краєвидом з «майстеркласівського» даху на Києво-Печерську лавру і Дніпро відвідувачі «Літератури над містом» милувалися під звуки української поезії 1960-х років, іще одного ключового в історії нашої літератури періоду. Її знову читали сьогоднішні молоді поети  — Світлана Богдан, Дмитро Лазуткін, Карина Тумаєва, Богдан-Олег Горобчук... На відміну від часів Розстріляного Відродження, коли міста розвивались особливо інтенсивно, яскраво й суперечливо, коли вони були в центрі уваги, в шестидесяті загальний «приціл» поезії дещо змістився, тож у творчості шістдесятників урбаністики не так багато. Цікаво, що «вишукували» її не тільки у віршах поетів УРСР   тих років, а й у поетів української еміграції — передусім нью-йоркської групи. Порівняння майже одночасно посталих шістдесятників і ньюйорківців — то взагалі спокуслива тема для будь-якого уважного читача і критика. І ось на вечорі з промовистою назвою «Шістдесяті обабіч Залізної завіси» їхні твори лунали впереміж: Ліна Костенко, Віра Вовк, Патриція Килина, Микола Вінграновський, Емма Андієвська, Василь Симоненко, Юрій Тарнавський... Як на мене, це поєднання засвідчило, що на той час Залізна завіса надзвичайно багато важила, зокрема для естетики — відмінності між українськими поетами УРСР і Заходу нині виглядають колосальними. На вечорі шістдесятих молоді українські поети вже розповідали про своїх «підопічних» не лише прочитане по Інтернету, книжках і архівах, а й могли щось сказати про особисті знайомства з авторами, що гучно заявили про себе тоді.

Ну, а свої вірші молоді сучасні поети отримали нагоду прочитати 20 травня. Любов Якимчук, Катріна Хаддад, Олена Степаненко, Вано Крюгер, Ярослав Гадзінський, Гєник Бєляков, Світлана Богдан, Богдан-Олег Горобчук, Сергій Прилуцький та Олександр Моцар представили сьогоднішнє розуміння міста. Міста, яке нині виглядає майже безальтернативним простором існування сучасної людини, тому автор, схоже, не дивиться на нього із захватом чи скепсисом, а радше співпрацює з ним, грається з його особливостями і сенсами, шукає симпатичних і затишних місць у калейдоскопі його стрімких трансформацій.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати