Чому у Луцьку Президенту не показали музей Корсаків?
Під час офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського на Волинь йому представили і туристичні мапи регіону. Дивно, але на них не виявилося знаного вже далеко за межами Волині і України Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Цей музей має у своїй назві і прізвище його фундаторів – Корсаків, це волинська родина, яка відновлює традиції меценатства. Її главою був письменник і журналіст Іван Корсак, який уже відійшов у вічність. Родинні традиції продовжують його син Віктор і невістка Леся. Музей сучасного українського мистецтва Корсаків уже давно став ще однією візитівкою Луцька і Волині. Як Париж має Лувр, Берлін – Пергамон, Нью-Йорк – МОМ, Мадрид – Прадо, і Луцьк у цьому переліку, з сучасним музеєм українського мистецтва.
Фундатор і засновник музею Віктор КОРСАК так відреагував на це: «МСУМК не існує, або чому влада вперто приховує діяльність Музею сучасного українського мистецтва у Луцьку? Для того, щоб звернули увагу на армію – нам потрібна була війна. Для того, щоб звернули увагу на медицину – нам потрібен був COVID-19. Що має статися для того, щоб звернули увагу на культуру? Це питання постійно мене турбує і, на жаль, допоки я не можу на нього знайти адекватної відповіді.
От і останній приїзд президента навіяв роздуми на цю тему. Зокрема, коли побачив відсутність присутності МСУМК на туристичних мапах, що їх показували нашому гаранту. Я не дивуюся, що пану Зеленському не запропонували відвідати Музей сучасного українського мистецтва Корсаків наживо, хоча це справді унікальна локація, яку він більше ніде у світі не побачить і це було б для нього вельми корисно. Адже тоді у нього могли виникнути питання: чому приватна інституція може створити щось унікальне у масштабах світу за власні кошти? І чому цього не можуть зробити чиновники, які відповідають за це у владі і куди діваються на це виділені кошти?
А ще я не розумію, якого дідька ми гордо хизуємося на-пів «шароварними» маршрутами, які поросли мохом ще у минулому столітті? Звісно ж, я нічого не маю проти Сваловичів чи хатинок під солом’яними стріхами, але нам потрібно визначитися із позиціонуванням України (Волині), хто ми – країна (регіон), яка не може вилізти із феодалізму та кріпацтва, чи сучасна держава, яка іде у ногу із розвитком людства. Хочу нагадати чиновникам азбуку брендингу: мистецтво є одним із ключових індикаторів, які сигналізують про рівень розвитку території. Тому просувати такі культурницькі заклади, як МСУМК, де на 5 000 м2 експонуються сотні робіт кращих українських художників світового рівня – це найкоротший та безресурсний шлях до формування іміджу регіону, як інноваційного, сучасного, інтелектуального, перспективного для інвестицій…
Проте як можновладці можуть говорити про МСУМК, якщо вони ніколи у ньому не були! Загалом упродовж двох років існування музей відвідали тисячі кращих художників та десятки тисяч туристів зі всієї України, сотні експертів світового рівня та тисячі іноземних туристів, але я ніколи не бачив жодного представника обласної ради чи ОДА (до честі частина працівників Луцької міської ради періодично навідується до нас). Мені не відомо, чи це рівень їхнього «розвитку» не дозволяє їм відвідувати нічого більш сучасного за Сваловичі, чи політичні погляди, чи «зайнятість» …?
Тобто, якщо повернутися до питання, яке мене постійно хвилює: що має статися для того, щоб звернули увагу на культуру, то я так і не маю відповіді, адже:
• Нові обличчя не допомагають – далі говорять про Сваловичі, про риболовлю, пиво та середньовічні з’їзди королів (до речі, на які навіть наших предків не запрошували).
• Збільшення рівня фінансування – не вірю, що допоможе, однаково основну масу коштів розкрадуть, або використають на якісь недолугі фонтани, чи пластикові підвазонники, що «окупували» весь Луцьк і, які колись стануть знаковими експонатами у «Музеї Кічу» (плануємо такий створити).
Хоча, на сьогодні, Музей сучасного українського мистецтва Корсаків – це «антиутопія», що показує нікчемність діянь влади в аспекті культури, які радже нагадують імітацію, аніж справжнє бажання щось змінити в культурі. «Антиутопія», про яку бояться навіть говорити, тим більше показувати, тоді, можливо, дифузія таких ініціатив у і регіонах, таки зможе щось змінити на краще».
Станіслав Ольшевський, начальник відділу туризму Волинської ОДА, розказав, що у музеї Корсаків бував разів двадцять. Сам музей як окремий об’єкт на мапах не позначали, бо на них – тільки обласні маршрути. Луцьк не «розшифровується». Але якщо справді у маршрутах вказані інші музеї та об’єкти, які у регіонах, названі маленькі села, то чому було не позначити і ті туристичні родзинки, які є у Луцьку? Хоча б переліком у дужках?
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
