Голос «Букета»
Нині Україна буяє фестивалями
Фестивалі пісенні, музичні, театральні, пива, вареників, сирів, вишиванок, сучасних та історичних костюмів, книжок, кіно, хореографії, старовинних автівок....
Кореневе значення слова фестиваль — «зустріч» — набуло святкового характеру ще з античних часів. Сьогодення часто змінює акцент на користь фінансових вигод подібних заходів. Їх привабливість за розробленою системою доволі точно підраховується. Що ж стосується ролі фестивального руху в забезпеченні морального і духовного поступу суспільства, то оцінується особистісно, жодним чином не підсумовується, але за умови талановитості викликає потребу поділитися.
Кажуть перша сходинка мудрості — здатність розпізнавати брехню, друга — вміння пізнавати істину.
Саме ці здатності в бурхливому, насиченому, дзвінкому часоплині фестивалю отримують комфортну тишу усвідомлення. Самоусвідомлення себе в оточуючому букеті ідей, почуттів, відкриттів і підтверджень. Це так важливо — думати, що відбувається навколо тебе і що відбувається з тобою.
Фестиваль високого мистецтва, який тривав у музеї «Золоті ворота» та Національному заповіднику «Софія Київська» отримав водночас ім’я, по батькові і прізвище — «Букет» (BOUQUET KYIV STAGE).
Ім’я в первинному значені слова «букет», яке лише у Середньовіччі почало означати жмуток з квітів, більше асоціюється з витвором мистецтва, а спочатку позначало гай, невеличкий лісок з струнких дерев. І справді кожен з учасників фестивалю — це високе древо унікального таланту.
В мистецтві його необхідною складовою є відданість почуттю правди. Правдивість почуттів, висловлювань, намірів, впізнань, на мій погляд є зерном з якого проростає радість душевної спорідненості. Саме ця радість запилює фестивальністю абсолютно несподівані для неї форми талановито-людської активності. В «Букеті — фестивалі» музика В.Сильвестрова, Б.Лятошинського, Л.Ревуцького, Я. Сібеліуса, Д.Шостаковича, виконавці дует «Сестри Тельнюк», Є.Громов, А.Міщенко, А.Баришевський, Н.Шукаєва, В.Лук’янець, Д.Дільц (США), З.Заббі (США), колективи NOTA BENE CHAMBER GROUP.
Голос «Букета», впевнений, багатий зичний збирав вечорами на трав’яному килимі величної Софії сотні прихильників високого мистецтва. З-під кришталевої мушлі над сценою, здавалось, на весь світ розносився аромат глибинної радості.
Порадував шведський театр MELO, який усіх глядачів запросив творити танок. Не повторювати, запам’ятовувати певні «па», а висвітлювати душу через рухи, ритм... Це був ще один букет, в якому люди канцелярський ярлик — «похилого віку», талановито спростовували достоїнством зрілої краси.
Поставлена в Театрі на Подолі В. Малаховим драма Т. МакНеллі «Я — Марія Каллас» десять років не сходить зі сцени. Особисто прожита актрисою Т. Плашенко доля примадонни опери, удостоєної публікою титулу La Divina — Божественна, не лише за геніальний спів, а й за здатність відкривати нові грані краси у добре знаних партіях, стала відлунням творчих пошуків молодих співаків, які потужно заявили себе на фестивалі.
Мінливість успіху і невдач, подолання випробування славою Т.Плашенко грає гранично особистісно, на тій високій ноті, яка пронизала усю мистецьку програму.
По батькові «Букет» саме від Олександра — живо-мудро-радописця.
Одночасна виставка у «Мистецькому Арсеналі» конгеніальних К.Малевича і О.Дубовика згадується як занурення у тунель вічності, на стінах якого викарбувані секрети безсмертя, формули міжпланетного спілкування, азбука божественної мудрості.
Безкінечна значущість символів, ритуальна пластика знаків, симфонія кольорів втягують, примагнічують, сприйняття перетворюють на співіснування. Сценічний квадрат Малевича пишить вірою у технічний прогрес і реконструювання людини.
Сугестивний букет Дубовика своїм ароматом до памороків повногрудного дихання, до задиху від геніальної простоти чинить катарсис мистецького розчинення особистості, дарує ту високу якість єднання, порозуміння, яка дещо насторожуючу формулу «Фестиваль високого мистецтва» позбавляє будь-якої розумової гордовитості. Виставка Олександра Дубовика заговорила збіркою його поезій. Білим по чорних аркушах написані вірші... Ні не так. Вишкреблені на чорноті лінії світла як відбиток душі майстра, як шпаринка у мороку життєвих труднощів демонструють «Букет торжествующий»:
«Ночь принимаю
Все я принимаю
Когда иду на счастье иль беду
Что потерял,
я к сердцу прижимаю
И небо раскрываю на ходу...»
Та яким би високим не був дух мистецтва, тіло його має бути спроможним. Фестиваль «Букет» має цілком конкретне прізвище.
Це анонімний меценат, якого добре знають в Україні як високоосвіченого науковця, талановитого підприємця, авторитетного бізнесмена.
Йому іманентна думка А.Ейнштейна «Наука і мораль пов’язані між собою як суще і належне».
Буває так — доторкнешся до однієї клавіші і дізнаєшся про весь інструмент. Саме такою чуттєвою клавішею стає ставлення успішних багатих і достойних людей до культури.
МВФ, який дбає про розвиток світової економіки вимагає прийняття законів, тарифів і правил задля його забезпечення. Яку б нам створити установу, що не просила б, а вимагала діяти результативно на користь української культури.
Розпочав роботу державний Культурний фонд України. Гроші першого року існування (150 млн грн) розподілено між визнаними цікавими мистецькими проектами. Сподіваємось безпомилково. Та є речі важливіші за фінансову підтримку.
В надихаючому активністю державному реформуванні вже не дивує, а лякає легкодумність щодо створення умов для недержавного фінансування культури. Закони про спонсорство та меценатство, механізми пільгового оподаткування не просто надали б поштовху в розвитку цієї сфери людської діяльності. Це наше життя зробило б багатшим.
Ні, не так! Це зробило б наше життя красивим, яскравим, духмяним букетом!
Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, народний артист України
