Хроніки спротиву. Во славу торгівлі
Магазин у військовий час – то більше ніж магазин. Хоча в перший день війни це радше індикатор паніки: величезна черга, народ, що мчить на вихід з переповненими візками та пакетами. Але поступово, як фронт стабілізується, сам ритуал походу на закупи стає підтвердженням того, що світ усе ще на місці, що операція обміну грошей на товар усе ще дійсна і це прекрасно, бо є товар, є гроші і є люди, щоб купувати та продавати, живемо! Правда, черги, знов-таки. Але набагато спокійніші, й у них можна почути багато цікавої інформації. Наприклад, такої:
- Це скоро закінчиться. Світова фінансова закуліса сказала своє слово. Літаки у них уже не літають. У них варіант один. У них є багато нормальних людей, які розуміють. Кінець кінцем, у них там є не зовсім нормальні, у них є нормальний Шойгу, він колишній військовий, він більш притомний-адекватний, там є ще… Ну, я маю на увазі з таких, які так, а не оті, як їх там… опозиція. Хай та ж сама влада, але вони більш адекватні, тож у них є там з кого вибирати, якщо реально вибирати. Тому в них варіант один: прийняти це кардинальне рішення. І тоді все повернеться на круги своя. Зрозуміло, не так, але все одно повернеться. Просто наші зараз озлоблені, звісно, дуже сильно. А вони просто зомбовані, просто реально зомбовані оцією всією політикою, яка в них відбувається. Та справа в тому, шо прірва була, просто вона була не така помітна, як зараз. Ну нічого, нас це згуртувало і колектив одразу змінився різко. Якось були всі разом, але все одно не так. А зараз оці моменти: о, перекличка! Мама каже: “А як ви спілкуєтесь?” Я кажу: “Мама, в нас перекличка!” О, перекличка, слава богу! Той написав, той написав – все окей, все в порядку. Ой, а мені цей, Комаровський сподобався. Ой, я взагалі, я не знаю, я, ви знаєте, я аж сміялася! Думаю: “Боже, це ж треба!” Він завжди такий холоднокровний, і з цією ж холоднокровністю він чітко: “Зубки почистили?” Чесно, я вчора сміялася так, що це взагалі караул.
А коли твоя черга підходить, виявляється, що й магазин розмовляє з тобою. Пише побажання й напучення на чеках і на екранах просто поруч із касами:
Обійміть тих, хто поруч з вами!
Єдині, незламні, круті. Цьом!
Незламні і незалякані.
Разом ми Україна!
Ти не один. Завжди є ще один.
Мрія не горить.
Важливо зберегти у собі людину.
Ми на своїй землі!
Ви вдома! Ви - серед своїх!
Ми - українці! Ми буренароджені волею!
Нас так не зламати!
Наша мова - код свободи.
Паляниця не нісенітниця.
Перемога любить сильних.
Ваша віра допомагає. Дякуємо!
Надія та спокій. Все буде Україна!
Віримо у перемогу!
Правда та спокій наш коктейль.
Україна починається з вас!
Наша сила в нашій любові!
Гуртуймося! Єднаймося!
Нас просто так не візьмеш!
Ми є. Ми були. І ми будемо!
Їж, молись, люби Україну!
Ми на своїй землі! Слава Україні!
Ми – правда! Слава Україні!
Україна народжується знову!
Ми відбудуємо! І буде ще краще!
Нашу мрію вогнем не здолати!
Свобода проросте соняшниками!
Обов’язково проросте.
Ну, і смерть ворогам, чого вже.
