Питання самоповаги
Музей в Україні — поняття консервативне, цілком у рамках загального уявлення про суворо ієрархічну установу, в якій експонат бере гору над людиною, а ідеологія — над експонатом, в якій дистанція — часова, просторова, соціальна — є базовим принципом.
У світі давно не так. Ієрархію повсюдно витісняє інтерактивність. У сучасному музеї експозиція промовляє до відвідувачів десятками різних способів, являючи собою захоплюючу й багаторівневу інтелектуальну гру.
Один з небагатьох українських музеїв, влаштованих і працюючих саме так — Літературно-меморіальний музей М. Булгакова на Андріївському узвозі, відомий також як «Дім Турбіних». Недивно, що саме «булгаківці» спільно з Українським центром розвитку музейної справи зініціювали лекцію-дискусію «Сучасний музей — шлях від проекту до втілення», яка відбудеться цієї п’ятниці в будівлі Музею історії Києва з участю провідної спеціалістки агенції музейного дизайну «Ральф Аппельбаум Ассошіейт» (Ralph Appelbaum Associate, США), уродженки Києва й активістки проукраїнського громадського руху в Нью-Йорку Катерини Шраги. Як представник компанії вона так само ознайомиться з роботою столичних музеїв.
Ralph Appelbaum Associate — одна з найстаріших і найвпливовіших агенцій музейного дизайну у світі. Вони і будують, і складають експозиції. Серед їхніх проектів — Меморіальний музей Голокосту (United States Holocaust Memorial Museum, Вашинґтон, США); Американський музей природознавства (American Museum of Natural History, Нью-Йорк, США); Музей американського традиційного мистецтва (American Folk Art Museum, Нью-Йорк, США); Музей журналістики та новин (Newseum, Вашингтон, США); Національний музей громадянських прав (National Civil Rights Museum, Мемфіс, США); Музей світової релігії (Museum of World Religion, Тайбей, Республіка Китай); Національний музей Шотландії (National Museum of Scotland, Единбург, Великобританія); Музей громадського транспорту Лондона (London Transport Museum, Лондон, Великобританія).
Добре пам’ятаю візит до Музею природознавства в Нью-Йорку. Це була справжня, вражаюча мандрівка, а сама експозиція являла собою рівним чином еталон інформативності та витвір інсталяційного мистецтва.
Поза сумнівом, вищезгадана дискусія є більше, ніж просто внутрішньоцеховою розмовою. Адже в місті, де на часі меморіалізація пам’яті Небесної сотні та подій Революції гідності, загалом у країні, яка перебуває на переламі розвитку, нові шляхи увічнення своєї історії, своїх культурних здобутків життєво необхідні. Візит провідного фахівця «Апельбаума» в Києв — у певному сенсі виклик, водночас і можливість. Давно назріле співробітництво з музейною компанією настільки високого класу — питання навіть не коштів, а політичної волі, й, зрештою, самоповаги.
Минуле неможливо змінити — але, обравши оптику минулого, можна вплинути на майбутнє.
