Розгублений світ
Ця книжка потрапила до мене з запізненням на рік. Біло-чорна палітурка з червоною назвою «Антена». 80 нових віршів Сергія Жадана, ілюстрації Гамлета Зінківського. Обидва харків’яни. Надруковано видавництвом «Мерідіан Черновіц». Вичерпна географія. Виняткова спільна робота.
Три сили рухають цими текстами: війна, любов, віра. Не новина для Сергія в останні 5 років. Перший з цих трьох мотивів, здається, найпотужніший — прокочується постійним відлунням і в ліриці, в пафосі.
Згадують сусіда.
Сусіда можна.
Сусід помер.
Сусіда шкода.
Щоправда, бог теж помер.
Але його чомусь не шкода.
Зовсім не шкода.
Вважати, втім, головною інтонацією книжки біль чи розпач було би непростимою помилкою. Так, «життя схоже на будинок, в якому знайшли повішеного», проте закінчується вся історія стеблами очерету, що, мов антени, вихоплюють з повітря «найважливіше — ритм і прощення», а ще «симфонічну музику березня».
Гамлет працює і в галереях, і на вулицях, у Харкові відомий як стріт-артист. Його ілюстрації для «Антени» — предмети, шо випали з контексту, краєвиди, занурені в мовчання. Інколи пролітають птахи. Так само мовчазні, роз’єднані нечисленні людські постаті. Тут не зовсім тихо, просто мало відповідей, більше запитань, точніше, запитання падають важкими брилами, переважують решту.
Знайомі поховали сина минулої зими.
Ще й зима була такою — дощі, громи.
Поховали по-тихому: в усіх купа справ.
За кого він воював? — питаю.
Не знаємо, — кажуть, — за кого він воював.
За когось воював, — кажуть, — а за кого — не розбереш.
Яка тепер різниця, — кажуть, — хіба це щось змінює, врешті-решт?
Сам би в нього і запитав, а так — лови не лови.
Хоча він би й не відповів: ховали без голови.
На третьому році війни ремонтують мости.
Я стільки всього про тебе знаю — кому б розповісти?
Знаю, наприклад, як ти виспівував цей мотив.
Я знаю твою сестру. Я її навіть любив.
Знаю, чого ти боявся, і навіть знаю чому.
Знаю, кого ти зустрів тієї зими і що говорив йому.
Ночі тепер такі — з попелу та заграв.
Ти завжди грав за сусідню школу.
А ось за кого ти воював?
Це не світ, що гине, це світ розгублений.
Розгублений світ, що, на диво, не втратив здатності прислухатися.
Хоч
І невідомо, на чому тримається
чутливість антени.
