100 днів міськради та два місяці мера
Що встигла зробити нова влада Кіровограда за цей період?
Андрій Райкович почав виконувати свої обов’язки із 27 листопада 2015 року. Отже, на посаді він перебуває вже понад два місяці. До традиційних 100 днів залишається менше місяця. А от 100 днів нової міськради вже минули. Чи почали вони виконувати передвиборчі обіцянки?
Почнемо з того, що кіровоградський міський голова отримав свою посаду не на виборах, а в судах, скасувавши результати голосування на двох дільницях через фальсифікації на користь конкурента. Іронія ж долі полягає в тому, що саме до цих дільниць у ГО «Асоціація Політичних Наук» виникли претензії одразу ж після першого туру.
Якщо погодитись із тим, що вибори на цих дільницях було сфальсифіковано, то вони були такими вже у першому турі, тому до другого мав би вийти зовсім інший кандидат. Не менш підозрілим є те, що за виявлені фальсифікації ніхто не поніс кримінальної відповідальності.
Чи має нова влада відчутні здобутки у своїй діяльності?
Так. Наразі чи не єдиним здобутком є створення «демократичної коаліції» в міськраді у складі партій БПП, «Батьківщина», «УКРОП», «Самопоміч», РПЛ і ВО «Свобода». Жоден одіозний екс-регіонал не отримав ключової посади в міській владі, крім голови бюджетної комісії Ігоря Волкова, визнаного громадськими активістами «Політичною ватою 2015 року».
Але обіцянка призначати посадовців виключно на відкритих конкурсах так і залишилась обіцянкою. Виконком став суцільною профанацією виконавчого органу, адже його кількісний склад замалим не досягнув розмірів самої міськради! А якісний (на 90% — це представники бізнесу, наближеного до БПП) свідчить про повний контроль над ним новообраного мера. Громадських активістів і майданівців звідти повністю вичистили.
Системними стали порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», адже наразі жоден проект рішення не було опубліковано на сайті міськради за 20 робочих днів до його ухвалення, як того вимагає закон. Це призводить до відсутності громадського обговорення та низької якості прийнятих актів, а також до високої імовірності корупції.
Так, в проекті бюджету було включено спорудження якоїсь міфічної арки в Ковалівському парку за мільйон, при тому, що в центрі самого парку стоїть неестетичний уламок від пам’ятника Леніну. Також було вкотре закладено мільйон на виготовлення проектної документації щодо розширення проїзду під залізничною аркою, яка є пам’яткою архітектури і яку апріорі не можна реконструювати...
Сніг цієї зими знову виявився абсолютною несподіванкою для міста. Колапс комунальників викликала навіть невеличка кількість опадів на початку січня. Коли ж снігопади посилились, місто виявилось заблокованим. І все ще можна було б зрозуміти, якби міський очільник не розпорядився двома тракторами, яких катастрофічно бракувало в місті, цілодобово прибирати площу перед міськвиконкомом! Не розчистивши навіть центральних вулиць, навіть найголовніших транспортних артерій... і при цьому вперто коментуючи журналістам, що проблеми не існує...
І от, за декілька днів, з’ясувалась природа надмірної уваги до площі перед міськрадою. Майданчик готувався для учасників мітингу «проти Інгульська» — нової назви, яку депутати збираються затвердити в рамках декомунізації. Однак по факту мітинг відбувся не проти цієї назви, а за іншу, часів Російської імперії — Єлисаветград.
«Ватні» мітинги вже стали «нормою» за нової влади. Попередній, передноворічний, було проведено в кращих традиціях «русской вєсни». Бабусі з іконами, образи воїнів АТО, неповага до українського гімну і спроба порвати бойовий прапор демобілізованих бійців...
Але все виглядає логічно, якщо пригадати, з чого почалось правління нового міського голови. А почалось воно з нагородження двох українофобів (екс-регіоналки та московського попа) відзнаками «За заслуги».
