Бразильський імпічмент і операція «Автомийка»
У далекій від нас Бразилії вирують політичні пристрасті. Нижня палата конгресу (парламенту) проголосувала за імпічмент президента Ділми Руссефф. При необхідних 342 голосах за початок процедури відсторонення її від посади набралося 367.
Регламент вимагає, щоб кожен депутат біля мікрофона коротко виклав, як він голосує і чому. Не обійшлося без деякої карнавальності. Багато депутатів замість викладу причин свого рішення поспішали передати привіт родичам і знайомим. Адже засідання передавали по телебаченню практично всі канали. Як наслідок засідання тривало майже шість годин. Біля парламенту також зібрався народ подивитися на великих екранах на голосування. Прихильники імпічменту зустріли результати радісними криками, хлопавками і конфетті. Громадяни, які підтримують президента, просто плакали в розпачі.
Як же дійшла найбільша країна Латинської Америки до такого життя.
Ділма народилася 1947 року в сім'ї болгарського комуніста, який емігрував до Бразилії. У 1967 році вона приєдналася до молодіжної організації Соціалістичної партії Бразилії, а потім до її радикальної фракції «Команда національного визволення», яка вела збройну боротьбу проти військової диктатури методами міської герил’ї. У 1970 році була арештована, піддавалася тортурам, звільнена 1972 року.
У 1977 році Руссефф закінчила Федеральний університет в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул з дипломом бакалавра за спеціальністю «економіка». Згодом у своєму резюме вона писала, що отримала диплом магістра, але обман відкрився 2009 року, коли про це написав бразильський журнал «Піауї». Руссефф визнала, що в документі «була помилка», відмовляючись уточнювати деталі.
В уряді президента Луїса Інасіу да Сілва займала пост міністра енергетики, а потім керівника його адміністрації. Саме він підтримав висунення Ділми кандидатом у президенти 2010 року. У другому турі вона отримала 56% голосів. На виборах 2014 року у другому турі за неї проголосувало 51,6% виборців.
Як сказав Анатоль Франс, випадок - псевдонім Бога, коли він не хоче підписуватися своїм власним ім'ям. Найбільше антикорупційне розслідування почалося майже випадково. Бізнесмен з південного штату Парана Альберту Юссеф зізнався у відмиванні грошей. Це привернуло увагу федерального прокурора в Куритибі (адміністративна столиця штату), випускника Гарвардської школи права Делтана Далланьоля. Він і його колега Карлус Фернанду дус Сантус Ліма, який свого часу вивчав право в Корнелльському університеті в США, організували слідчу групу. До неї вони запросили сімох колег. Розслідування отримало кодову назву «Операція «Автомийка».
Прокурори свідомо вирішили вести його в порівняно невеликій за бразильськими масштабами Куритибі з населенням два мільйони людей, де живуть переважно представники середнього класу, подалі від таких великих центрів, як Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Їх підтримав федеральний суддя Сержіу Мору, а місцеве управління поліції допомогло збирати докази.
Дуже швидко слідство вийшло на низку великих бразильських політиків, зокрема і колишнього президента да Сілву. У його будинку було проведено обшук, а його двічі викликали для допиту. Цікаво, що до розслідування приєдналися прокуратури інших штатів.
Намагаючись врятувати від розслідування свого політичного наставника, Ділма Руссефф вирішила призначити його керівником своєї адміністрації. За бразильськими законами обраних і вищих чиновників, наприклад міністрів, притягувати до відповідальності може тільки генеральний прокурор. Однак, коли церемонія введення да Сілви на посаду підійшла до кінця, з'явилися прокурори і пред'явили постанову федерального судді, що призупиняє процес. Да Сілва на посаду так і не вступив. Прокуратура Сан-Паулу запросила ордер на його арешт за звинуваченням у відмиванні грошей і надання неправдивих свідчень. Слідчі зуміли підтвердити факт прямого фінансування передвиборної кампанії Руссефф з корупційних джерел, що збільшувало ймовірність скасування результатів виборів.
Розслідування виявляє факти корупції незалежно від політичних прапорів і посад. В полі зору прокурорів опинилися політики як від партій правлячої коаліції, так і з опозиційних. Вперше в історії країни суд і прокуратура перетворилися, як і записано в конституції, на дійсно незалежні інституції. Юридичною підставою для запуску процедури імпічменту стали порушення фінансової дисципліни при розподілі бюджетних коштів і держзамовлень. За бразильськими законами подібне кваліфікуються як «злочин у бюджетній сфері».
У міру оприлюднення все нових фактів корупції і імен замішаних у ній персонажів суспільство захлеснула хвиля обурення і розчарування у всіх без винятку політиках. Характерно, що вся преса стала противником чинних політиків, яких підозрюють у корупційних діях. На вулиці міст виходило на маніфестації до 3,6 млн осіб із вимогами відставки або імпічменту Ділми Руссефф. Її рейтинг впав до антирекорду в 7-8%. Таких низьких показників не знав жоден із президентів Бразилії за останню чверть століття.
Остаточне рішення тепер за сенатом. Протягом десяти днів має бути створена спеціальна комісія з розслідування діяльності Ділми Руссефф, а потім сенатори приймуть рішення. Якщо більше половини членів верхньої палати (як мінімум 41 особа) виступлять проти президента, її на 180 днів відсторонять від виконання обов'язків глави держави. Потім для винесення остаточного імпічменту потрібно 54 голоси. Якщо такий сценарій буде реалізований, в. о. глави держави стане віце-президент Мішел Темер - у минулому найближчий соратник Ділми Руссефф по правлячій коаліції, а нині - один із затятих її противників.
До речі, сам Темер також є фігурантом розслідування, його популярність ще нижче, ніж у чинного президента.
У країні наростає хвиля протестів, тому зростає ймовірність дострокових виборів. Однак цей варіант не подобається багатьом депутатам. За підрахунками правозахисної організації Transparency Brazil, щодо 60% членів парламенту велися раніше або ведуться зараз різні розслідування, зокрема у справах про корупцію, підкуп виборців і навіть причетність до викрадань і вбивств. Тому йти на вибори їм зовсім не в хочеться.
Прокурори хочуть внести зміни до кримінального кодексу Бразилії, який, за їхніми словами, дозволяє багатим і впливовим порушникам закону уникати серйозного покарання. Нещодавно вони направили в конгрес через генерального прокурора відповідні пропозиції. Як сказав голова наглядової управління конгресу Антоніу Аугусту де Кейроз: «Думаю, після завершення цього процесу Бразилія стане іншою країною. Якщо багаті бразильці вирушать до в'язниці, а їхні активи будуть конфісковані, будь-кому, хто захоче повторити те, що вони зробили, доведеться замислитись про вигоди і наслідки подібних дій».
Прокурорів, які ведуть розслідування «Автомийка», бразильська преса називає «дев'ятьма вершниками Апокаліпсису». Їхній успіх покаже, чи готова Бразилія почати всерйоз боротися з корупцією, яка вже не одне десятиліття заважає розвиватися економіці і підриває довіру до влади. Поки ж, за оцінкою Всесвітнього економічного форуму, Бразилія займає 135-е місце з 144 країн щодо належного використання державних коштів.
Судячи з розвитку подій і величезної суспільної підтримки, попри сильний тиск прокурорам вдасться довести справу до суду. Однак потрібно мати на увазі, що з десяти членів Верховного суду сім призначені Ділмою Руссефф. Чи зможуть вони бути на висоті становища при веденні справ вищих чиновників, не зовсім ясно, адже нічого подібного в історії цієї країни не було.
Проте певні висновки з бразильських подій можна зробити вже зараз. Дійсно незалежна правоохоронна система, навіть при недосконалих законах, може серйозно оздоровити суспільні відносини в країні. І для цього не потрібні варяги. Як показує досвід і в Бразилії, і в Україні, знайдеться достатньо чесних прокурорів і слідчих. Аби їм не заважали, а народ їх обов'язково підтримає. Як у далекій Бразилії.
