Дайте тільки термін...
У Дружківці на святкуванні Дня Конституції України було розтягнуто російський прапор. Нічого спільного із сепаратизмом цей інцидент не мав. Місцевий житель, який розгорнув триколірне полотнище за спиною мера Дружківки Валерія Гнатенка, звинувачував міського голову в сепаратизмі й співпраці з проросійськими бойовиками під час військової окупації міста.
Треба відзначити, що Валерій Гнатенко неодноразово зривав оплески любителів «русского мира», тому поява за його спиною прапора чужої країни, випадковим не назвеш. Дії мера з організації незаконного референдуму, сприяння підняття над Дружківкою російського триколора, не були оцінені українськими правоохоронцями.
Не знайшла продовження й інша відома історія, пов’язана з ім’ям колишнього «регіонала» власника Новокраматорського машинобудівного заводу Георгія Скударя. Відверта проросійська риторика, ремонт інженерних машин для бойовиків Гиркина, виготовлення продукції для російського танкового заводу ... Це неповний перелік дій, в яких наші силові органи, через каламутне скло, не побачили ознак злочину в «доброго господарника».
Місцеві вибори 2015 року на Донбасі показали, що команда президента зробила ставку на дублюючий склад регіоналів і фактично вивела до «вищої ліги» партії-спойлери, які спочатку були спрямовані на урізання голосів «Оппозиционного блока». Можна припустити, що «куряча сліпота» прокуратури й інших силових органів на Донбасі — свідома поведінка. В цьому випадку можна закрити очі на дії посадовців, які стали на слизьку доріжку Неллі Штепи.
Кілька днів тому лідер парламентської фракції БПП Ігор Гринів припустив, що президент Петро Порошенко піде на другий термін. Про це він сказав в інтерв’ю українському інтернет-виданню. Це не стало несподіванкою для українців. Кожен президент України йшов на вибори двічі. Винятком був лише Янукович, але його другий похід за булавою було перервано Майданом. Щодо Петра Порошенка, то він відразу окреслив свої амбіції, президентська програма «Стратегія реформ-2020» вийшла за часом за межі президентського терміну.
Про готовність Порошенка йти на вибори, можна було і не говорити, оскільки його турне розпочалося два роки тому. Його передвиборчі промови ми чуємо практично щодня. Звичайно, можна говорити про «значний прогрес у реформуванні країни», проте навіть ревуча турбіна літака не може заглушити фальш.
Чи є у президента резерви? На який електорат він розраховує? Ризикну припустити, що він буде боротися за безгоспний електорат Януковича, тому йому й знадобляться кадри, які можуть забезпечити його перевагу в регіоні.
Голос Донбасу — актив ліквідний, особливо в умовах війни, а в активах президент розбирається непогано. Повернення до старої парадигми Схід — Захід, про яку нас завчасно попередили, збільшує шанси, адже «зшивати» країну багаторазово важче.
Два роки тому ми могли лише припускати, яким президентом буде Порошенко. Його було обрано в один тур, оскільки на плечах в України висіла війна ... Й досі висить.
Чим нас зможе ще здивувати Порошенко? Інженер електронної техніки очолив Генеральну прокуратуру. У крісло прем’єра угвинчено свою людину ...
Я б здивувався в разі, якби президент забезпечив умови для інноваційної економіки та соціальної справедливості. Здивувався б справедливому розподілу національного багатства, викоріненню кланово-олігархічних груп, реформам, які б компенсували російську агресію.
Здивувала б відмова від ручного управління судами, призначені без затримки посли, утримання від перетягування владних повноважень ...
Після перемоги на виборах стратегію розвитку країни лідери намагаються особливо не обговорювати, посилаючись на особливості та виклики непростого часу. Метання між минулим та майбутнім завжди закінчувалися минулим, оскільки майбутнє примарне, а голоси з минулого до передвиборчої скарбнички завжди знайдуться.
Слід відзначити, що Петро Олексійович послідовний, і своє товариство з обмеженою відповідальністю намагається будувати добротно, але все це не схоже на український проект навіть віддалено.
Перед президентством Ющенка люди мерзли на Майдані, перед президентством Порошенка — вмирали ...
Навіщо знадобилося чинного президента робити кандидатом у президенти завчасно? Можливо для того, щоб ми звикли до цієї думки? У будь-якому разі, президентові потрібно буде щось вигадати, щоб обміняти реальні справи на голоси.
А я згадую активіста з Дружківки з російським прапором, розгорнутим за спиною безкарного мера-сепаратиста. Під час окупації міста саме ця людина вийшла на площу з українським прапором. «Ополченці» накинули йому на голову мішок, заштовхали до автівки й повезли до Краматорська. Все це відбувалося на очах усміхнених міліціонерів ...
