Етика російської мови
Як і очікувалося, російський філолог Гасан Гусейнов, який вельми невтішно відгукнувся про російську мову ЗМІ і чиновників і про мовну політику Росії, був суворо засуджений колегами з Вищої школи економіки, які отримали відповідну команду з ректорату (а в ректорат вона вочевидь надійшла з адміністрації президента Росії). Для цього залучили «важку артилерію» - не вчену раду філологічного факультету, а Комісію вченої ради всього Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» (НДУ ВШЕ) з академічної етики. 8 її членів 7 голосами «за» при одному «проти» ухвалили, що «висловлені Г.Ч. Гусейновим судження слід визнати такими, що викликають заперечення по суті, мають надмірно емоційне забарвлення і часом носять образливий характер. Ці судження спровокували агресивну реакцію громадськості, образу і нерозуміння з боку багатьох людей. Неодноразові непродумані й безвідповідальні висловлювання і повідомлення Г.Ч. Гусейнова в публічному просторі призвели до хвилі негативної реакції на адресу НДУ ВШЕ в ЗМІ та соціальних мережах, чим завдали істотної шкоди діловій репутації університету».
Філолога звинуватили в порушенні пункту правил внутрішнього трудового розпорядку НДУ ВШЕ: «не допускати дій і (або) висловлювань, що містять мотиви політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі, або мотиви ненависті або ворожнечі щодо будь-якої соціальної групи, в тому числі дій і (або) висловлювань дискримінаційного характеру за ознаками статі, раси, кольору шкіри, національності, мови, походження, майнового, сімейного, соціального і посадового становища, віку, місця проживання, ставлення до релігії, політичних переконань, належності або неналежності до громадських об'єднань».
Комісія також процитувала чудові «рекомендації працівникам НДУ ВШЕ з питання, пов'язаного з їхніми публічними виступами»: «Університет прагне до забезпечення відкритого і широкого доступу до відомостей про його діяльність, просування інформації про його дослідження і проекти в публічному просторі. Тому університет підтримує позначення працівниками свого зв'язку з університетом (вказівка афіліації), зокрема в публічних виступах усного та письмового характеру, включаючи виступи в ЗМІ та Інтернеті. Водночас у разі якщо публічні виступи працівників торкаються питань, що викликають істотні розбіжності в суспільстві і виходять за рамки об'єктивного викладу результатів професійної діяльності університету, рекомендується утримуватися від використання назви університету, а також попереджати інтерв'юерів та інших осіб, які висвітлюють подібні виступи, про небажаність такого використання». Загалом, коли хвалять Університет - підтримую, а так - ні.
У відповідності до усіх цих видатних результатів бюрократичної творчості Комісія вирішила: «Рекомендувати професору НДУ ВШЕ Г.Ч. Гусейнову публічно вибачитися за свідоме поширення непродуманих і безвідповідальних висловлювань, які завдали збитків діловій репутації університету, а також дезавуювати ці висловлювання».
Найчудовіше в протоколі засідання Комісії - це цілковита відсутність конкретики. Гусейнову фактично рекомендується дезавуювати весь пост, який адміністрація ФБ вже видалила, і всі наступні пов'язані з ним коментарі, які вчений давав різним ЗМІ. Тим часом, якби звинувачення у наклепі проти Гусейнова слухалося б у нормальному західному суді, то від позивача зажадали б конкретної вказівки, які саме слова відповідача ображають особу або установу. У випадку з Гусейновим вчені - члени Комісії так і не змогли знайти, що саме в його висловлюваннях містило «мотиви політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі, або мотиви ненависті або ворожнечі щодо якої-небудь соціальної групи». Вимога ж до співробітників ВШЕ не зачіпати в публічних виступах «питання, що викликають істотні розбіжності в суспільстві і виходять за рамки об'єктивного викладу результатів професійної діяльності університету», а в іншому випадку - не вказувати свою належність до ВШЕ, взагалі абсурдна. Якщо буквально слідувати цим положенням, то співробітники Вищої школи економіки взагалі не мали б можливість при публічних виступах вказувати свою належність до цього вишу. Адже практично немає питань, щодо яких у суспільстві існував би консенсус. І тим більше це стосується тих питань, які є предметом наукового дослідження. Адже безперечні істини досліджують тільки тоді, коли є шанс їх спростувати. А істину в останній інстанції в XX столітті здатні були викладати тільки статті «Правди» і «Фьолькішер Беобахтер».
Загалом, рішенням у справі Гусейнова Комісія НДУ ВШЕ з академічної етики опустила нижче плінтуса репутацію цього колись шанованого наукового та навчального закладу. Воно - цілком у дусі цькувальних кампаній радянських часів, коли письменників, художників, режисерів, вчених змушували каятися, відмежовуватися і відрікатися від своїх поглядів на догоду політичним обставинам і під загрозою суворих репресій. У Росії поки що за відмову каятися і відмежовуватися не саджають, але від професії, принаймні на території країни, цілком можуть відлучити. Імовірно, рішення Комісії з етики, серед іншого, має створити привід, щоб керівництво ВШЕ могло б розірвати контракт із професором без виплати неустойки. Сам же Гасан вибачатися за свої слова категорично відмовився. Він вказав, що з його боку було б не зовсім етично відгукуватися на рішення комісії. Адже комісія навіть не зв'язалася з вченим перед засіданням, щоб отримати від нього хоч якийсь коментар: «Не впевнений, що було б етично і з мого боку відгукуватися на рішення щодо моєї персони, якими комісія з етики вирішила поділитися зі мною через ЗМІ». Гусейнов виставив сутність високопоставленої комісії на всесвітній огляд. Я впевнений, що його доля складеться набагато щасливіше, ніж доля Вищої школи економіки, яка не так давно мала репутацію бастіону лібералізму і найбільш вільного вишу в Росії. Судячи з постанови Комісії з етики, свобода в стінах ВШЕ тепер геть відсутня. Гасан Гусейнов, з його талантом, досвідом, репутацією і зв'язками, легко знайде собі роботу за межами Росії. А після випадку з ним, боюся, багато іменитих іноземних вчених визнають для себе неможливим викладання у ВШЕ. І буде цей виш випускати не вільних викладачів і дослідників, а слухняних бюрократів.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
