Кажіть, Кисельов, кажіть!
П’яне повітря путінізму зіграло з ним злий жарт
У Вищому земельному суді Мюнхена почався суд над Сергієм Кисельовим — племінником заступника генерального директора ВДТРК і телеведучого Дмитра Кисельова. Згідно зі звинуваченням, у серпні 2014 року Сергій Кисельов пройшов у Санкт-Петербурзі бойовий вишкіл, щоб потім воювати на сході України на стороні проросійських бойовиків. Флоріан Гливіцьки, суддя і прес-секретар Вищого земельного суду Мюнхена повідомив, що Кисельов-молодший звинувачується як німецький громадянин в порушенні закону про контроль зброї, в підготовці тяжкого злочину проти української держави та в злочині, що загрожує національній безпеці ФРН.
Правоохоронні органи ФРН зацікавилися поведінкою свого громадянина Сергія Кисельова після того, як його дядько 7.04.2016 на прес-конференції в Мінську з нагоди відкриття прес-центру «Sputnik Білорусь» повідомив журналістам, що син його старшого брата Сергій, який постійно живе в Німеччині, їздив воювати в Україні.
Дмитро Костянтинович похизувався, що його племінник воював «десь під Горлівкою» і дослужився до посади заступника командира взводу. На питання кореспондента білоруської газети «Наша Нива» про те, чи відчуває Кисельов провину за причетність до смерті тих, хто пішов воювати на Донбас, надивившись його програм, Дмитро Кисельов не відповів. А коли кореспондент «Радіо Свобода» попрохав його уточнити, на чиїй стороні воював його племінник, Дмитро Кисельов мовчки вийшов із зали.
ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ФРН ЗАЦІКАВИЛИСЯ ПОВЕДІНКОЮ СВОГО ГРОМАДЯНИНА СЕРГІЯ КИСЕЛЬОВА ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ЙОГО ДЯДЬКО 7.04.2016 ПІД ЧАС ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ В МІНСЬКУ ПОВІДОМИВ ЖУРНАЛІСТАМ, ЩО СИН ЙОГО СТАРШОГО БРАТА, ЯКИЙ ПОСТІЙНО ЖИВЕ В НІМЕЧЧИНІ, ЇЗДИВ ВОЮВАТИ В УКРАЇНУ
В інтерв’ю Юрієві Дудю, яке Дмитро Кисельов дав у лютому 2019 року, телеведучий продовжував вихвалятися подвигами свого племінника й повідомив, що Сергія Кисельова навіть нагородили «якоюсь медаллю».
Хвалькуваті одкровення Дмитра Кисельова зацікавили не лише журналістів. На його слова, сказані 7.04.2016 на прес-конференції в Мінську, звернув увагу представник відомства кримінальної поліції при консульстві ФРН в Києві. Прилюдна заява заступника генерального директора ВДТРК Кисельова про злочин його племінника німці ретельно перевірили, переконалися в тому, Дмитро Костянтинович цього разу не збрехав, як це буває зазвичай, після чого відкрили кримінальне провадження. Громадянина ФРН Сергія Кисельова заарештували у Болгарії і в серпні 2018 року передали Німеччині, де він надав зізнавальні свідчення, при цьому на своє виправдання заявивши, що нікого не убив. Правда, є його інтерв’ю агентству ANNA-News від 2014 року, в якому Сергій Кисельов розповідає про те, як він хоробро воював під Донецьком і зокрема стріляв з гранатомета по українській бронетехніці. «Я зрозумів, що там іде боротьба за російську землю, за російські міста, за російський народ. Десь місяць роздумував, потім туди подався», — так Кисельов-молодший розповідав про свою участь у війні проти України в 2014-му.
Зрозуміло, що Дмитро Кисельов абсолютно не збентежений тією обставиною, що неупереджено вчинив прилюдний донос на власного племінника. В інтерв’ю Федеральному агентству новин, що належить до медіа-імперії Євгенія Пригожина, Кисельов-старший повідомив: «Його судять за європейськими законами. Тобто вони вважають, що ті, хто воює проти українського режиму в Донбасі, — терористи. А у мене інша позиція. Я вважаю, що цей режим — фашистський». Укотре затаврувавши Європу, де вважають, що потрібно підтримати Порошенка та «кривавий державний переворот», Дмитро Кисельов заявив: «А мій племінник Сергій поїхав воювати. Він сказав: «Я — росіянин, я повинен стати на бік добра, на бік тих, на кого нападають».
Коли Геббельс ідейно надихав Голокост, або коли він 18.02.1943 виголошував свою промову про тотальну війну, він навряд чи передбачав, що 1.05.1945 року завершить життя самогубством, заздалегідь убивши всю свою родину. Геббельс діяв за правилами Третього рейху та був упевнений, що Рейх — це надовго. Кисельов, мабуть, сподівається, що путінізм — це назавжди.
Одних п’янить повітря свободи, інших — повітря фашизму. П’яне повітря путінізму зіграло з Дмитром Кисельовим злий жарт. Довгі роки безкарного розпалювання війни та ненависті до Заходу й України, заклики до знищення міст і країн, згубним чином позначилися на свідомості Кисельова. Він вочевидь уявив, що ця безкарність продовжуватиметься вічно, і що в світі нікому зупинити його та йому подібних.
Дмитро Кисельов знав — не міг не знати, що його племінник — громадянин ФРН. Дмитро Кисельов знав — не міг не знати, що ті дії, за які в Росії величають і нагороджують, у Європі називаються злочинами, і за їх скоєння належить в’язниця. Маловірогідно, що коли Дмитро Кисельов у Мінську вихвалявся «подвигами» свого племінника, він умисне доносив для того, щоб його родича посадили до в’язниці. Професор Плейшнер, потрапивши до нейтральної Швейцарії, забув про обережність, втратив пильність і загинув. Телеведучий Кисельов, розповідаючи в Мінську, де він відчував себе вдома, про злочини свого племінника, забув, що норми путінізму не діють за межами путінського рейху та підвів родича під монастир.
Три роки тому Дмитро Кисельов доніс на свого племінника, і тепер його судять. Практично в кожному ефірі кисельових, соловйових, скабеєвих та інших норкіних є склад злочину, а то і декількох злочинів. Тому, нехай говорять і «намотують» собі терміни. Немає щонайменших сумнівів у тому, що коли падіння путінського режиму стане очевидним, вони почнуть замітати сліди та знищувати докази. Почнуть видаляти свої відео з ютубу та знищувати відеоархіви федеральних телеканалів. Тому зараз важливо копіювати свідчення їхніх злочинів, створювати архіви щодо кожного з них, готувати Міжнародний трибунал, який спочатку буде суспільним, а потім, на основі зібраних доказів, деяким із мешканців російського телевізора доведеться з’явитися і перед справжнім кримінальним трибуналом.
Інакше ми з подивом побачимо, як Соловйов з Кисельовим очолять масовий народний рух за депутінізацію Росії, а Кургінян почне все з тією ж піною виливати звинувачення проти Путіна та його режиму, запевняючи, що він завжди з ним боровся. Всі ці люди вже засвідчили свою вправність перевзуватися в повітрі, а через відсутність у Росії інституту репутації вони роблять це зовсім безкарно. Політична «забудькуватість» росіян межує з масовим політичним склерозом, і Міжнародний суспільний трибунал може стати одним із засобів лікування цієї хвороби.
