Хронічний «бєспрєдєл»
На які б вимушені компроміси не доводилось йти для того, щоб нарешті конфлікт на сході України вщух, не має існувати «священних корів» на кшталт Єфремова
На минулому тижні генеральний прокурор України Віктор Шокін заявив, що справу проти колишнього народного депутата і голови Партії регіонів Олександра Єфремова найближчим часом буде передано до суду. Нагадаємо, що в лютому цього року Олександр Єфремов був заарештований, але кілька разів відпущений під заставу і на даний момент перебуває в столиці під домашнім арештом. На нозі у колишнього «регіонала» і екс-очільника Луганської області відповідний браслет. Той факт, що матеріали справи досі до суду не були передані, Віктор Шокін пояснює затягуванням процесу адвокатом обвинувачуваного. Але це те, що на поверхні.
Неодноразово експертами висловлювалась підозра, що Єфремов став певною мірою цапом відбувайлом, коли за акцентованою увагою до його персони, з під удару вийшли інші представники колишньої «злочинної влади». Які сьогодні поповнили виборчі списки президентської «Солідарності». Наприклад, сьогодні набирає обертів скандал, пов'язаний з прізвищем В’ячеслава Соболєва, який балотується в Київраду від згаданої «Солідарності» і супермаркети якого в Донецьку активно підтримували терористів «ДНР». З іншого боку, існує версія того, що і самому процесу над Єфремовим притаманна умовність. Ще Володимир Ландік зазначав, що можливо є певна домовленість не чіпати Єфремова. Така версія ймовірна ще й в руслі так званого переговорного процесу з Москвою щодо мирного конфлікту на Донбасі.
В будь-якому випадку суд над останнім стане тестом для влади на готовність довести до логічного кінця хоча б одну справу проти того, хто покликав війну на Донбас. В цьому плані можуть знадобитись свідчення Арсена Клінчаєва, який фактично був виконавцем організації системних провокацій в Луганську. Клінчаєва, до речі, нещодавно побили у вуличній сутичці в столиці, що дало привід до різного роду тлумачень цього випадку. Представники патріотичних кіл поспішили зрадіти побиттю «регіонального» сепаратиста. Насправді це побиття може бути натяком самому Клінчаєву саме з боку більш крупної сепаратистської «риби».
Майно Єфремова не обмежується статками в Україні. За низкою свідчень «регіонал», який в березні 2014-го року заявив про те, що їхню партію «зрадив Янукович», активно перевозив до Росії власні активи. Його ж «Укркомунбанк» офіційно визнаний банкрутом, а значить фактично борги цього банку «обнулені». Нерухомі ж активи «Укркомунбанку» залишились на окупованій території. Нещодавно офіси цієї установи були заблоковані так званими силовиками «ЛНР». Насправді, багато хто відзначає, що такий «арешт» активів Єфремова в Луганську, означає лише те, що вони «взяті під охорону». Так би мовити до приходу «хазяїна». Нагадаємо, що саме банк Єфремова підпорядкував собі комунальні платежі на Луганщині, монополізувавши цю сферу. Ні тоді, ні зараз факт такого виду корупції не піднімався.
Ще на посаді голови Луганської обласної державної адміністрації, на яку Олександр Єфремов був призначений Леонідом Кучмою, колишній губернатор і його партнери через махінації збанкрутували та зруйнували цілу мережу економічно найпривабливіших промислових підприємств області. Тоді на металобрухт були здані цілі заводи, що вже казати про тисячі безробітних, які буквально залишились на вулиці внаслідок такої діяльності економіста Єфремова.
Показовою є історія, яка зараз розгортається на батьківщині Олександра Сергійовича. В окупованому Луганську триває бій. Місцеві мешканці давно вже не чули і не бачили справжні бої в самому місті лише спостерігаючи за регулярними обстрілами Станиці Луганської із Луганська. Тепер в колишньому обласному центрі, а тепер псевдо-столиці квазі-республіки, розгорілась конфронтація між угрупуваннями. Якщо раніше такі розборки торкались війні між збройними угрупуваннями, то тепер наочним є конфлікт в «політичній» верхівці «ЛНР». Так званий голова «МГБ ЛНР» Леонід Пасечник заарештував «міністра» енергетики Ляміна за те, що останній продавав вугілля Україні. Арешт «міністра» відбувся не так як звикли до цього кияни, коли спостерігали за одяганням наручників в Кабміні на руки голови МНС. В Луганську Ляміна просто побили. Коли ж ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький повернувся із відрядження, то вирішив розв’язати цей конфлікт тим, що звільнив обох «міністрів» і закрив їхні сайти в інтернеті, після чого «ліг» і сайт самого Плотницького. Всерйоз почались розмови про спробу «державного» заколоту і розкол між ватажком «ЛНР» та силовиками.
І ось ці люди шантажують офіційний Київ «виборами». Розбиратись в деталях поїдання бандитів один одного немає сенсу, але сама картинка цього процесу з бойнею в місті, жорстоким побиттям при арештах є дуже показовою. Цей хаос, який на Донбасі здавна повелось називати «бєспрєдєл», є не лише наслідком агресії Кремля, а й перш за все творінням таких персонажів як Єфремов.
Треба усвідомлювати, що на які б вимушені компроміси не доводилось йти для того, щоб нарешті конфлікт на сході України вщух, не має існувати «священних корів» на кшталт Єфремова чи когось іншого. Так само треба розуміти, що без повалення всієї порочної кланово-олігархічної системи творцем якої є Леонід Кучма і який чомусь представляє інтереси України в Мінську, не можна уявити системної боротьби з корупцією і п’ятою колоною Москви. Події в Луганську – це лише яскраве потворне відтворення згаданої зарази, яка ще не вийшла з крові всієї країни. Трагедія Донбасу – це докір і нагадування до чого призводить відсутність безкомпромісної боротьби з цією хворобою всередині держави.
