Крижаний душ для МНС Росії
Як завжди, в усьому виявилися «винними» українці
Стихійне лихо у вигляді крижаного дощу та снігового циклону викликало справжню гуманітарну катастрофу на російському Далекому Сході і, особливо в Приморському краї. Тут через крижаний дощ та мокрий сніг були пошкоджені лінії електропередачі. Через лід, сніг та повалені дерева були порвані дроти. Без світла залишилися близько 100 тис. осіб, головним чином у Владивостоці та Артемі. Загалом енергопостачання в регіоні на час втратили 73 населені пункти. І це в період досить потужних морозів. У зв’язку з цим у деяких районах Примор’я, зокрема Владивостоці, були розгорнуті точки обігріву та польові кухні. Лише у Владивостоці понад 600 осіб звернулися по медичну допомогу із забоями та переломами через ожеледицю. До відключення електрики, разом з якою зник інтернет, телебачення та стільниковий зв’язок, додалися відключення опалення й води у багатьох будинках. Через негоду був паралізований внутрішній громадський транспорт, було скасовано або перенесено низку авіарейсів, у регіоні було утруднене залізничне сполучення. Навіть через п’ять днів після удару стихії ліквідувати її наслідки не вдалося.
У Кремлі шкоду інфраструктурі регіону від стихійного лиха оцінили як колосальну й змушені були визнати, що ліквідувати ушкодження одразу неможливо. Тим часом циклон за місцевими мірками був не найсильніший і інших руйнувань, крім ЛЕП, він не спричинив. У сусідньому Китаї, зокрема, ніяких катастрофічних наслідків не спостерігалося. У Примор’ї ж не були готові ні до запобігання руйнівним наслідкам циклону, ні до їх оперативної ліквідації. Дуже характерно, що вісім пересувних генераторів для забезпечення електрикою об’єктів соціальної інфраструктури доправили до Владивостока аж з Москви, причому лише через п’ять днів після енергетичного колапсу. Губернатор Приморського краю Олег Кожем’яко бадьоро відрапортував федеральному міністрові з розвитку Далекого Сходу Олексію Чекункову, який терміново прибув до Владивостока: «Головна допомога, яка зараз потрібна краю, — генератори, електродвигуни. Ми задіяли всі резерви, які були, максимально закривши потребу в джерелах живлення, але все одно є нестача такого обладнання». У принципі Олег Кожем’яко має в Кремлі репутацію грамотного управлінця, й саме в цій ролі його кинули до Владивостока, щоб завадити перемозі кандидата комуністів на минулих виборах. І сьогодні навіть важко сказати, наскільки він особисто винен у нездатності регіональної влади швидко впоратися з виниклию кризою.
Звичайно, циклони для Примор’я в цей час — справа звичайна, і влада не могла про це не знати. Але, з другого боку, 20 років існування путінської вертикалі призвели до максимального позбавлення регіонів ресурсів і повноважень, так само як і до розвалу системи МНС на місцях. Виправити тут щось Кожем’яко, очевидно, швидко не зміг. А може й бажання особливого не було — понадіявся на російський авось. У всякому разі, щоб здогадатися, що на випадок якраз такого роду аварій у лікарнях, школах і на інших об’єктах життєзабезпечення необхідно мати резервні електрогенератори, великого розуму не треба. І на закупівлю генераторів потрібна була б сума, на порядок менша, ніж щорічно розкрадають чиновники в тому ж Примор’ї.
Поки ж Чекунков під кінець п’ятої доби локдауна оптимістично повідомив, що «самий пік кризи пройдено, намітилася позитивна тенденція» і що «зараз відновлено водопостачання в усіх населених пунктах». Як про величезне досягнення глава МНС розповів про те, що «у Владивостоці буде встановлено 18 дизельних генераторів на центральних теплових пунктах». Це має дозволити вже через добу забезпечити всіх жителів Владивостока теплом, а через дві доби повернути електрику в будинки городян. Але відтоді минуло вже не дві доби, а тиждень, проте енергопостачання у Владивостоці досі повністю так і не відновлено. Особливо тяжке становище склалося на сумновідомому острові Російський, який після шторму опинився відрізаним від материкової частини Владивостока. Висотний міст, що з’єднує Владивосток з островом, був закритий після снігового циклону через побоювання, що внаслідок обмерзання вантових конструкцій вони можуть впасти на проїжджу частину, на яку встигли впасти брили льоду. Ще Чекунков поскаржився, що обледеніння такого високого моста не має прецедентів у світі, тому складно знайти технології для його очищення від льоду. Ось і змушені зараз рятувальники-альпіністи й фахівці з мостових конструкцій очищати міст від льоду вручну, причому працювати доводиться на висоті понад 300 м, борючись із потужним вітром і холодом. Питається, невже ніхто не знав, що в Примор’ї нерідко бувають дощі зі снігом і льодом, тож обледеніння конструкцій моста рано чи пізно станеться, і треба заздалегідь передбачити якийсь ефективний і безпечний спосіб, як очистити їх від льоду. Поки ж для транспортного сполучення між островом, де живе близько 5 тис. осіб і вчиться 21 тис. студентів Далекосхідного федерального університету, і Владивостоком довелося відкрити поромне сполучення. А в 470 знеструмлених квартир на острові Російському електрику вдалося частково повернути лише на десяту добу після аварії, причому спочатку доставлений на острів генератор зламався вже через дві доби роботи.
Виникає закономірне питання, а що ж буде з тим же Владивостоком у разі, якщо станеться справжній ураган і хвилі захльостуватимуть міські вулиці? Про це страшно навіть подумати.
Поки ж можна констатувати, що російське міністерство з надзвичайних ситуацій, як у центрі, так і на місцях, до справжніх надзвичайних ситуацій зовсім не готове. Але замість думати над тим, як виправити ситуацію, російська влада звично зайнялися пошуками ворогів. У Владивостоку правоохоронні органи почали пошуки творців фейковий повідомлень про те, що вже 24 листопада весь Владивосток мав бути без електроенергії та води. І, як завжди, в усьому винними виявилися українці. Журналісти пригожинських структур виявили, що нібито українські сайти публікують фотографії 15-річної давнини, ілюструючи нинішній крижаний шторм. Щоправда, при цьому пригожинські журналісти про всяк випадок попереджають, що Владивосток найближчим часом може знову накрити крижаним штормом. Сподіватимемося, що пронесе.
