Луганщина — «все взяти і поділити»
Яка ж вона, війна, якщо таке «перемир’я»?
Медики стверджують: поганий плід погано народжується. Здається, що, народжуючись із радянського лона, сучасна Україна застрягла ніжкою. І такою ніжкою виявився Донбас. Можна пояснити бажання молодиків побігати з автоматом, можна зрозуміти авантюрні цілі по-швидкому заробити великі гроші, але все ж таки як собі уявляють модель їхньої «держави» колишні водії, які нарекли себе «губернаторами»? Що вони хочуть побудувати врешті-решт? Хоч одна бабця, яка бігала з червоною ганчіркою, чи піп з триколором замислились — що далі?
Взяли владу, позахоплювали будівлі, побили солдатів, загнали людей по хатах, сіли за широкі столи в шкіряні крісла, поклавши на пачки паперу автомати. А за якими принципами ви збираєтесь розбудовувати регіон? Соціалізм, як показала історична практика, вимагає максимального і безперервного використання ресурсів, а для цього треба лізти в шахти, що вже зовсім не приваблює. Та і для розбудови соціалізму чи будь-якого іншого устрою потрібна ще така невеличка дрібниця, як мізки. Луганщина ж переживає зараз страшенний відтік кадрового потенціалу. Фактично на півдні регіону ми маємо оголену землю. Такий собі висушений скелет мамонта, що застиг у часі між радянським експериментом і ще ненародженою країною. Хто буде займатися цим пограбованим і заляканим краєм? Колишні комсомольці, а зараз доларові мільйонери? Олігархат, що сколотив власні статки в буремні дев’яності завдяки розвинутому хапальному рефлексу? Чи, може, обкурений канабісом терорист із гранатометом? Жах сьогоднішнього становища Луганщини не тільки в тому, що вона стала заручником в’язкої війни без кінця з одного боку і бандитською диктатурою — з другого. Ми маємо катастрофу від шарікових, які дорвалися до важелів влади і у яких уявлення про корабель, штурвалом якого вони зараз мають можливість «порулити», і його курс на рівні «все взяти і поділити». Причому, як взяти, вони вже знають, а от за якими принципами будуть ділити — ще явно не збагнули. Мабуть, «по справедливості», як казав Паніковський.
Проте багатьом бандитам давно зрозуміло, що можна скільки завгодно гратися в Че Гевар, а годувати люд таки треба. Бо воли без ясел заревуть. У Ровеньках місцеві бандити вже відхрестилися від того, що це вони захопили Держказначейство. Сказали, що з хуліганами розберуться. Мабуть, злякалися, що це буде вірний привід для «хунти» не виплачувати зарплатню людям. Одна справа — створювати без кінця нові бандитські формування зі смішними назвами на кшталт «Привид» і фотографуватися з ідіотськими посмішками біля гармат, а інша — тяжкі будні експропріації. Добра на всіх не вистачить. У «неблагонадійних» вже позабирали навіть автомобілі. Причому почали з комуністів, які проштрафились на махінаціях з гуманітарною допомогою. Одного з таких депутатів обласної ради Максима Чаленка ватажки бандформувань навіть оголосили в розшук і заочно засудили до смертної кари. За законами військового часу. Сам же Чаленко зараз проповідує ідеї комунізму десь в Росії. Характерна картина, яку спостерігав учора, — маленький дамський автомобіль без номерів біля захопленої військової частини, а з нього вилазить величезний дядько з автоматом. Образ часу — на чужому автомобілі з виданим бандитами автоматом їздити по захоплених і розграбованих установах.
До речі, щодо обласної ради. В Києві Олег Ляшко — ще одна зірка, яка зійшла в свій час зі сходу України — зареєстрував законопроект про дострокове припинення повноважень Луганської обласної ради. Сказати, що цей орган в Луганську — це притон людей з легкою політичною поведінкою — ще не сказати нічого. Але як Ляшко збирається проводити нові вибори на Луганщині — теж незрозуміло. Як делегітимізувати обласну раду, яка відверто «лягла» під терористів, в той час, коли в Донецьку колишній Президент веде перемовини з бандитами, незрозуміло. Так само, якщо вже зібралися влаштовувати «діалог» з регіоном, то чому б такі перемовини не проводити саме з місцевими депутатами, які обирались за українським законодавством і могли бути хоч формально прийнятним варіантом як представники Луганщини?
В цілому ж у Луганську останніми днями тихо і мирно. Непомітно продовжують зникати активісти і журналісти, десь на кордоні з Росією без особливого ентузіазму продовжують пострілювати, а по області катаються танки. Речник інфоценру РНБО Володимир Чеповий переконує, що техніка, яка вкотре проїхалась Луганськом 25 червня — це не заново завезені танки і вантажівки, а ті, що заїхали минулого разу. Мабуть, їздять по колу навіть не розпаковуючись — з Луганська і в Луганськ, з Луганська і в Луганськ... Таку дрібницю, як свіжі сліди на асфальті в селищі Сєвєрному поблизу з прикордонним пунктом Ізварино, до уваги в РНБО, звичайно, не беруть. У цей же день бандити вимкнули місцеві веб-камери, і тепер одне з найоперативніших та достовірних джерел інформації перекрито. Тепер ми ще й «осліпли», і в інформаційних сутінках чекаємо кінця «перемир’я» 27 червня. Яка ж вона, війна, якщо таке «перемир’я»?
