Лицедій без грошей тудей
У Росії переполох. Вестмінстерський банк закрив рахунки propagandakompanie «Раша Тудей». Путін, який нещодавно заявляв, що усунув англосаксонську монополію на інформацію, сам виявився ліквідованим з ефіру. Природно, російський істеблішмент, що вистраждав право говорити без обмежень, накинувся на Сполучене Королівство у пристрасному бажанні негайно повернути англійців до правового русла. Не зазіхайте на найсвятіше путінського режиму — свободу слова. Так в Росії називають процес поширення інсинуацій та брехні, найнятими для таких цілей персонами. Російську розмовну вольницю, що витікає з керованої демократії, піднялися захищати начальники, котрі написали в соціальних мережах послання про загрозу європейським базовим цінностям. Вони ж докопалися до страшної таємниці: виявляється, Брексіт не просто так затіяли підступні англійці, він дозволяє не прислухатися до досвіду мудрого Брюсселю в наданні трибун для лицедіїв. Шкода, що до висловлених протестів Москва не залучила давніх партнерів по захисту свобод з Білорусі та Північної Кореї. Міг би вийти великий світоглядний диспут, або зразкова вистава лицемірства, яка Вільяму Теккерею і не снилася. Тож обмежилися внутрішньоросійським промиванням кісток за базовими напрямами, серед яких на першому місці — санкції. Ось чому ви лякаєте російського їжака, твітнули бюджетні борці за волю з логотипом ведмедя. І серйозно прорахувалися.
Як заявила Скарбниця Великобританії, ніхто не заморожував рахунки «Раша Тудей». Трапився просто казус. Натомість Москва дала привід винести російські переживання про британську свободу на перші шпальти лондонських й деяких американських газет. Дипломатичні відомства двох країн уточнили, що санкції планується розширювати, але не з приводу брехні «Раша Тудей», а через міжнародні злочини самої Russia в Сирії. Журналісти поставили проблему на своєму рівні, цитую за The Guardian: «Вони (редакція RT) намагаються сіяти сум’яття й створювати атмосферу інтелектуального песимізму, нігілізму, роблячи мікс із новин та відвертих фабрикації».
Ця історія має ще один аспект, уже не морального плану, а політичного. Інтерпретації більшості зарубіжних новин з російськими сюжетними лініями, запускаються для внутрішнього використання Кремлем. Але кожен раз, мобілізуючи свій електорат навколо «мудрого Путіна в кільці ворогів», російська пропаганда зазнає міжнародного фіаско, відкриваючи світові ступінь лицемірства режиму. Ось ці кидки на грати клітки в ім’я свободи чимало ЗМІ надрукували з відвертим сарказмом. Навряд чи хтось уявляє Путіна на всесвітньому форумі за демократію в Страсбурзі цього листопада. Якщо вже й бачать його в Страсбурзі, то швидше за обвинуваченим на суді з прав людини.
Проте головне — не в майбутніх сюжетах. На наших очах з тріском провалюється інформаційна війна Кремля із Заходом. Наступаючому Путіну вона коштувала великих зусиль і двох мільярдів доларів. Британцям, які обороняються, перемога далася зачиненням на обідню перерву віконця банківської каси.
