Мене вбито під Алеппо
Російські трактористи і шахтарі воюють тепер не тільки в Україні, але і в Сирії. Імовірність початку конфлікту між Росією і НАТО або окремою країною НАТО досить висока. Російські військові аналітики говорять про динаміку конфлікту та ймовірні сценарії розвитку подій. У хід ідуть порівняльні характеристики турецьких і російських танків, піднімаються питання матеріально-технічного забезпечення російських військ у Сирії та квазіреспубліках «ДНР» і «ЛНР»...
СРСР під псевдонімом «Росія» повертається до свого нормального стану і починає жити і дихати війною. Це не дивно. Радянський Союз або воював, або готувався до війни, а в роки відносного затишшя згадував про війну, придумував про війну нові міфи і шанував героїв. Весь цей час держава воювала зі своїм народом: вбивала, гноїла в таборах, депортувала. Держава займалося чим завгодно, тільки не давала вільно жити. Вільно можна було тільки вмирати.
Німеччина, яка, безперечно, була винуватицею Другої світової війни, зрозуміла, що війна не може бути єдиним інструментом політики. Сьогодні Німеччина є економічним гігантом і активним гравцем на світовій політичній арені. Німці зрозуміли, що можна спокійно жити, ростити дітей, здобувати освіту, подорожувати і підстригати мирні газони.
Путін надів пояс з ядерною начинкою і шантажує світ із бункера. Його полки атакують світ, заодно поповнюючи лави «безсмертного полку». Через десяток років діти цих воїнів нестимуть на палицях їхні портрети. Вони билися за батьківщину далеко від цієї самої батьківщини.
Те, що сьогодні відбувається з Росією, можна назвати мілітаризацією, коли довірливий російський народ, який не отримав щеплення від фашизму, втягнутоунизку небезпечних авантюр, метою яких є відволікання уваги від внутрішніх проблем. Боротьба з «фашизмом» в Україні, побудова загадкових утворень на території Донецької та Луганської областей, нездоровий геополітичний інтерес у сакральній Сирії. Більшість росіян смутно уявляє, у якій частині світу ця Сирія міститься. Ця країна для більшості так і залишиться непізнаною, як і смак забороненого Камамберу.
Свого часу вузьке коло радянських старців одноголосно ухвалило рішення про введення військ в Афганістан. Державні інтереси, геополітика, охорона південних кордонів... Брехня про те, що «обмежений контингент радянських військ» допомагає будувати братньому народу канали та дороги, а радянські військові лікарі стежать за тим, як проходить вагітність у афганських жінок.
Відверта брехня, зведена в ранг державної політики, спроба приховати втрати, понівечені долі, матері, які кидаються на цинкові труни, людське кільце зім'ятих від горя людей біля свіжовикопаної могили... Нічого не нагадує?
«Ввічлива абетка» у Луганську і плакат «Світле майбутнє - комунізм» у Кабулі - явища одного порядку. Самі жити не навчилися, але є величезне бажання кувалдою вбити в чуже життя свій «Домострой». В Афганістані заходити в мечеть у шапках, а в Антрациті бити людей козацьким батогом...
Російських військ в Україні немає! А в Росію їдуть труни. Мама з Оренбурга вигукує над могилою свого сина: «Вони вбили його! Але ж він просто поїхав на Донбас допомагати російським людям!» В очах у мами подив і нерозуміння, наче син пішов у магазин по хліб, а з ним трапилася біда. А вдома продірявився дах і перекошена хвіртка...
Росіянин, що ти знаєш про «бандерівців»? Кого ти зібрався рятувати? Твій президент про сирійських туркоманівуперше почув після вторгнення, а ти не те що в Україні і Сирії, в своєму райцентрі був всього декілька разів...
Відкрий очі і подивися на свою країну! Вуглеводні крадуть у тебе не українці, а ті, хто посилає тебе на ці війни. Вони крадуть у тебе не тільки нафту і газ, вони крадуть у тебе медицину, освіту для твоїх дітей, вони позбавляють тебе майбутнього. Тебе легше вбити на засекреченій війні, а твої мати і дружина будуть про твою смерть мовчати, стискаючи в кишені м'яті купюри. Ти - ідеальний раб, вихований рабами, який не цінує своєї і чужої свободи.
Що ти знаєш про Другу світову? Ти вихований на банальній брехні. Мільйонні втрати замовчуються, а міхур перемоги роздувається. Так колись цигани надували старого і хворого коня, щоб його боки були округлими. Так його було легше продати. Ти живеш на вулиці Героїв Панфіловців навіть не здогадуючись, що і цих героїв тобі придумали, щоб ти не переставав пишатися.
Ти віриш у розіпнутих хлопчиків і зґвалтованихдівчаток тільки тому, що тобі так зручно. Зручно не шукати самому привід для ненависті, тобі цей привід подають на блюді високооплачувані негідники з телевізора.
Чи зможеш ти зі своєю країною перемогти в Україні і в Сирії? Ні! Навіть якщо в топку війни твій президент, крім твого життя, кине життя всіх онкологічних хворих Росії, кошти від недобудованих будинків, лікарень, шкіл.
Не спійманий - не воїн, а зловлять, то від тебе держава російська відмовиться. Якщо пощастить і виживеш, то будеш шкутильгати в російській глибинці на поганому протезі, носити липову медальку «За бойові заслуги Новоросії», безпробудно пити, кричати під гітару про бій у Донецькому аеропорту.
Тебе не будуть запрошувати на ранки, садити в президії, ти всім будеш тягарем. Ти ніби живий, але тебе давно вбили. Ти убитий під Донецьком, Попасною, Алеппо...
Валерій ФУЙОР, правозахисник
