Міністерство з ефективно неконтрольованих територій
На сайті Міністерства з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб з'явилась інфографіка «Окупація та ефективний контроль: національне сприйняття та міжнародно-правові реалії». У преамбулі сказано: «Останнім часом у медійному просторі активно використовуються поняття міжнародного права, такі як «окупація» та «ефективний контроль». Аби розібратися із значенням цих понять, пропонуємо ознайомитися з порівняльною таблицею, розробленою з використанням матеріалів Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Ради Європи та Європейського суду з прав людини».
Далі слідують графіки і картинки, які мають довести українцям, що ніякої російської окупації на Донбасі нема, а є «ефективний контроль». Ну що ж, подивимось.
Згідно з матеріалами міністерства, у разі окупації держава-окупант встановлює владу та безпосередньо управляє окупованими територіями іншої держави. Так, як це відбувається у Криму. Ефективний же контроль – це щось інше. «Бойові дії на території однієї держави ведуть недержавні збройні угрупування, які залежать від підтримки іншої держави. Держава, яка підтримує незаконні збройні сили, при цьому не встановлює на території країни своїх органів влади», — пояснюють нам у міністерстві. Так, як це є на Донбасі. Хіба? Адже російські регулярні війська на окупованих територіях Донецької та Луганської областей не просто є. Вони виступають основною військовою силою до складу якої — суто як прикриття — входять найманці та українські колабораціоністи.
Є на Донбасі і російські органи влади. Про це в квітні 2016 року в рамках сесії ПАРЄ у Страсбурзі говорилося під час слухань докладу «Конфлікт на сході України: політичні та гуманітарні проблеми». За словами доповідачки з питань України в ПАРЄ Марілуїзи Бек (Німеччина), яка, збираючи матеріал, відвідала Київ, Дніпро, Маріуполь та зону розмежування, вплив Росії на Донбасі неухильно посилюється. «За нашою інформацією, в Кремлі створено п'ять «міністерств», які фактично керують так званими «ЛНР» та «ДНР», — заявила Бек. Вона назвала наявний стан справ «гібридною анексією», яка стала неминучим наслідком гібридної війни, яку Росія веде на сході України. Подібна оцінка участі Росії в подіях на Донбасі, оголошена з трибуни ПАРЄ, сягає далі за просту підтримку незаконних збройних формувань.
Але повернемося до інфографіки. Нам доповідають, що окупація не потребує доведення, а встановлюється самим фактом наявності органів влади однієї держави на території іншої. Як у випадку з Кримом. Факт ефективного контролю, як повідомляє міністерство, встановлюється міжнародними судами, які застосовують свої критерії для його доведення. Ми знаємо, наскільки складно змусити міжнародних бюрократів визнати наявність російських військ на сході України. ОБСЄ і бачить, і не бачить. Міжнародні лідери все розуміють, але сказати не можуть. Маємо, як то кажуть, що маємо.
Роз'яснення міністерства щодо статусу територій Донбасу і Криму спираються на Резолюцію ПАРЄ від 12 жовтня 2016 року, яка називається «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на окупованих українських територіях, непідконтрольних українській владі». Цим документом визнано наявність ефективного контролю РФ над незаконними збройними формуваннями, що діють на сході України. Резолюція ПАРЄ, як пояснює нам сайт міністерства, належить до так званої «м'якої сили». Тобто носить рекомендаційний характер. Передбачається, що наявні у резолюції визначення будуть використовуватися міжнародними судовими установами.
А далі починаються чудеса. І з окупованими, і з ефективно контрольованими територіями, і з резолюціями ПАРЄ. Виявляється, що 12 жовтня у Страсбурзі були прийняті дві резолюції. Ось що з цього приводу писала перший заступник голови ВР, член української делегації у ПАРЄ Ірина Геращенко на свій сторінці у Facebook: «Сьогодні у ПАРЄ було представлено дві історичні доповіді і прийнято дві історичні резолюції (так їх назвали більшість промовців). Це рапорти німецького політика Марілуїзи Бек і чеського депутата Кристини Зеленкової щодо Донбасу, зокрема доповіді «Політичні наслідки російської агресії в Україні» (дуже важливо, була змінена назва доповіді і конфлікт на Донбасі визнано російською агресією!) та «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на окупованих українських територіях, непідконтрольних українській владі». Ми все правильно прочитали? Російська агресія? Так про контроль чи агресію йдеться? Але йдемо далі.
За словами Ірини Геращенко, у резолюціях наголошується, що Росія несе повну відповідальність за окуповані території. Як щодо Донбасу, так і в Криму, де відбулося російське військове вторгнення. «А так звані «ЛНР» і «ДНР» створені і підтримуються РФ і не є легітимними», - пише вона. Але сайт Міністерства з окупованих територій запевняє нас, що відповідальність Росії щодо Криму і Донбасу різниться. Через те що резолюція визначає тільки ефективний контроль Російської Федерації, а не окупацію. Якщо в Криму, тобто на окупованій території, за порушення міжнародного гуманітарного права відповідальність несе держава-окупант, то на Донбасі картина геть інша, говорить нам міністерський сайт. «Держава, яка підтримує незаконні збройні формування, несе відповідальність за порушення ними міжнародного гуманітарного права. Держава, де відбуваються дії, зберігає відповідальність за права людини. Але вона може заявити про відступ від зобов'язань», — говориться в поясненні до інфографіки. І от тут стає взагалі незрозуміло. Може, пані Геращенко помилялася? Може, Україна таки відповідальна за права людини на окупованому Донбасі?
Відкриваємо сайт інформаційного управління Апарату Верховної Ради України від 13 жовтня 2016 року і читаємо: «Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо системних порушень прав людини на українських територіях, не підконтрольних українській владі, за яку проголосували 87 членів ПАРЄ. Документ містить 17 пунктів, засвідчує, що анексія Криму Російською Федерацією та військове вторгнення російських збройних сил на сході України порушують міжнародне право та принципи, підтримані Радою Європи». На думку членів парламентської Асамблеї Ради Європи, так звані «ДНР» та «ЛНР», створені, підтримувані та ефективно контрольовані Російською Федерацію, не є легітимними відповідно до українського чи міжнародного права. Це стосується всіх їхніх «органів влади», включно з «судами», встановленими владою де-факто. «Відповідно до міжнародного права, Російська Федерація, яка де-факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист їхнього населення. Росія, таким чином, повинна гарантувати дотримання прав людини всім жителям Криму та «ДНР» і «ЛНР», — зазначено в документі. Тобто це пряма цитата з резолюції ПАРЄ, де сказано про відповідальність Росії за порушення прав людини як у Криму, так і на території окупованого Донбасу. Хочу наголосити, що, незважаючи на те, що в Криму і на сході України окупантами встановлено різні форми контролю, ці українські території у міжнародному документі, як його перекладає сайт Ради, стоять через кому.
Так, стоп! Кому ж вірити? Інформаційному управлінню Верховної Ради, чи веселим картинкам від міністерства з, можливо, окупованих, а можливо, ефективно контрольованих РФ територій? Хто несе відповідальність за захист прав людина на Донбасі та в Криму? Що насправді говориться у резолюції ПАРЄ, на яку всі посилаються? І тут хочеться спитати: з яких пір в українських держаних установах взяли на озброєння методи російських пропагандистів? Я маю на увазі практику, коли ЗМІ та держслужбовці країни-окупанта регулярно посилаються на першоджерела, але повністю перекручують інформацію, яка там міститься.
Питання термінології та тлумачень є вкрай важливим для процесу деокупації. Сьогодні в Парламентській асамблеї Ради Європи має розглядатися звіт моніторингової місії щодо стану демократичних інститутів в Україні. Українська делегація на чолі з народним депутатом Володимиром Ар'євим внесла 10 правок у цей документ. Ще 8 правок запропонувала група депутатів з країн, яких називають «друзями РФ». Одна з них стосується заміни згадок у цьому звіті про російську агресію на словосполучення «громадянська війна в Україні».
Росія всіма силами намагається зняти з себе відповідальність за окуповані українські території. Путін ніколи не заперечував, що Російська Федерація підтримує маріонеткові республіки. Але він не визнає, що Росія фактично окупувала ці території. Більше того, РФ всіма силами намагається перекласти відповідальність за бандитські анклави, де хазяйнують її наймити, на Україну. Дивним чином тлумачення Міністерства з окупованих територій щодо відповідальності України за землі, які вона фактично не контролює, за права людей, до яких немає жодного доступу, співпадає з риторикою російської влади. Цей момент потребує пояснення. Сподіваюсь, ми його почуємо.
