Пане Янукович, Ви ніколи не знищите Майдан
Для того, щоб зрозуміти це, порадив би Вам ознайомитися з невеличкою роботою Еріха Фромма «Мати чи бути?». Німецький філософ дуже точно розмежував два фундаментальні типи свідомості. Впродовж всієї праці на різних прикладах він ілюструє провалля двох різних світів – під назвами «Мати» і «Бути». За цим категорійним водорозділом порівнюються людські відчуття, переживання, уявлення, вчинки, наміри…
Істота, яка керується принципом «Мати», є нещасною, оскільки так або інакше змушена буде втратити те, чим вона так ревно володіє. Всі зусилля були витрачені намарне, бо губиться клаптик чогось, що було сенсом всього життя.
Особистість під знаком «Бути» почуває себе в житті значно комфортніше, оскільки вона не ризикує нічого втратити. Поки така людина живе, все завжди буде в ній. Фромм говорив, що навіть любити можна «Маючи» або «Будучи» – володіючи об’єктом любові або живучи в почуттях до нього.
Так ось, майже сорок років тому відомий німець застерігав Вас, кажучи, що владу не потрібно мати – нею необхідно бути. Вікторе Федоровичу, якщо Ви намагаєтеся будь-якою ціною втримати владу, то Ви приречена людина. Приречена, бо рано чи пізно у Вас її заберуть або Ви її передасте добровільно. Влада не буде з Вами вічно. Вцупившись в неї зубами, не вона стає Вашою власністю, а Ви перетворюєтеся на її раба. Увесь сенс Вашого життя перетворюється на збереження влади за будь-яку ціну.
Якщо б Ви обрали шлях «буття» владою, то не переживали б такого дискомфорту, бо ж одразу усвідомили б, що це не назавжди. Вся Ваша енергія була б спрямована на служіння державі та співвітчизникам. Влада стала б для Вас лише інструментом для того, щоб «Бути» людиною у найширшому сенсі. Вас поважали б, і Ви отримували б колосальну насолоду від цієї ідилії зі своїм народом. Однак, це чомусь не для Вас…
Так само, хочу звернути Вашу увагу на те, що Майдан неможливо розігнати, бо для абсолютної більшості присутніх там він – «Бути», а не «Мати». Майдан – це аж ніяк не барикади, намети, захоплені будівлі чи, навіть, фізична присутність людей. Майдан – це ідейна оцінка довколишніх обставин громадянином. Це те, про що він думає, з чим лягає спати, крізь що аналізує події та суб’єктів суспільного життя. Тож потрощивши людей, намети, бочки і генератори, Ви не вбиваєте Майдан. Ви лише тимчасово руйнуєте оболонку, засоби відтворення ідеї. Скільки б Ви не намагалися знищити засоби, ідея завжди знайде собі інші способи та методи відтворення. Отже, якщо Майдан зажив у серцях і головах десятків мільйонів українців, Ви його не знищите.
Можливо, у когось є ілюзія, що вирішити питання можна шляхом прибирання носіїв ідеї. На цей випадок є колосальна мудрість Сенеки, яку він одного разу виголосив деспотичному Нерону. Він сказав приблизно так: ти можеш вбивати скільки завгодно людей, однак ти, все одно, не зможеш знищити свого наступника. Звісно, можна положити тисячі і сотні тисяч людей, ще більше спробувати переслідувати, але у Вас немає шансу впильнувати людину, яка прийде Вам на зміну. Він або вона обов’язково десь знайдуться. Не жити ж Вам самому на всій планеті?!
Насамкінець хочу зачитати Вам ще одні доволі патетичні, але дуже влучні слова Івана Котляревського: «Любов к Отчизні де героїть, там вража сила не устоїть».
А нам з Вами, мої однодумці, ось таке напуття від того таки Івана Петровича: «Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку. Лети повинность ісправлять»!
Вперед! До перемоги!
