Передача влади: правила пристойності та гарантії безпеки
Чесно кажучи, не пам'ятаю жодного прикладу цивілізованої передачі влади в нашій країні. Звичайно, випадок з Януковичем, якому довелося тікати, не береться до уваги. Однак і у всіх інших випадках влада наче обривалася.
Що заважає діяти коректно - особисті амбіції, залишкове напруження передвиборних пристрастей або претензії до попередника - сказати складно. У будь-якому випадку відсутність закріпленої законом процедури породжує проблеми. Новий президент (а ними, як відомо, не народжуються), не пройшовши нормальної процедури підготовки до вступу на посаду, починає з першого дня робити помилки. Ціна таких помилок під час війни може бути дуже високою.
Саме тому, говорячи про правила пристойності та гарантії безпеки, я маю на увазі не їхнє особисте, а наше суспільне. Поведінка тих, хто йде і приходить, не повинна принижувати країну та інститут президентства, а процедури повинні гарантувати своєчасне отримання переможцем виборів необхідного обсягу офіційної інформації, що стосується питань безпеки країни та інших конституційних повноважень Президента.
Очевидно некоректна поведінка Петра Порошенка, який, перед тим як піти, проводить численні кадрові призначення, і кон'юнктурна суєта випадкових персонажів, що активно працюють ліктями в оточенні Володимира Зеленського, підштовхнули команду Руху «Сила права» до підготовки проекту Закону України «Про порядок передачі влади при зміні Президента України».
Час країну приводити до ладу. Нам потрібен дієздатний Президент, а не «фішечки» на інавгурації.
Ми вважаємо, що з моменту офіційного оголошення результатів виборів повинен розпочинатися фіксований термін, відведений на здійснення чітко регламентованої процедури передачі влади, яка повинна закінчуватися інавгурацією нового Президента країни.
Ця процедура повинна починатися з оформлення допуску до державної таємниці, якого переможець виборів ще не має. Далі повинні слідувати офіційні консультації з Головою Верховної Ради, Прем'єр-міністром, головою Національного банку, міністрами оборони і закордонних справ, начальником Генерального штабу, керівниками СБУ і органів розвідки, а також, за необхідності, з керівниками інших органів влади. Для цієї роботи повинна надаватися спеціально обладнана тимчасова резиденція.
Введення в дію такого закону призведе до того, що суспільство зможе оцінювати не кількість помилок, здійснених протягом перших ста днів правління, а реальну політику, що проводиться новим Президентом країни.
