Перший пішов
Події в Луганську, звичайно, привертають нашу головну увагу. Судячи з усього, криза там далека від завершення і тісно пов'язана з боротьбою кланів у Москві. Всі розуміють, що після президентських виборів в березні майбутнього року має бути істотне кадрове переформатування і звідси прагнення захопити вигідні апаратні позиції.
І треба ж такому статися, що в розпал настільки гострої боротьби зі з'ясуванням відносин на луганських вулицях з Франції прийшла вкрай неприємна звістка. Вона для дуже серйозних людей у Білокам'яній значною мірою заступила розборки на Донбасі.
Сенатор і мільярдер Сулейман Керімов, який представляє в Раді Федерації Росії Дагестан, власник, формально колишній, футбольної команди «Анжі» і, як тепер виявилося, нерухомості на Лазурному березі був затриманий після прильоту в аеропорту Ніцци. За даними французької прокуратури, Керімов через посередників і підставні фірми за заниженою вартістю скуповував об'єкти нерухомості на Лазурному березі, зокрема на мисі Антіб, де люблять відпочивати заможні люди.
У рейтингу мільярдерів російського Forbes за 2017 рік Керімов займає 21-ше місце, його статки журнал оцінює в $6,3 млрд. Родині Керімова належить 82,44% акцій компанії «Полюс», міжнародний аеропорт столиці Дагестану Махачкали.
Судячи з того, що суд висунув Керімову звинувачення в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, справа набирає досить серйозних обертів. У Франції це важке звинувачення з максимальним покаранням - до 10 років позбавлення волі. Як повідомив прокурор Ніцци Жан-Мішель Претр, обираючи для обвинуваченого запобіжний захід, суд постановив, що Керімов випускається під заставу в €5 млн. Йому заборонено виїжджати за межі департаменту Приморські Альпи, і він зобов'язаний кілька разів на тиждень відзначатисьу місцевій поліції.
У березні 2017 року газета NiceMatin повідомляла, що французькі слідчі запідозрили Керімова у володінні нерухомістю на Лазурному березі. У лютому поточного року на віллі Hier площею 12 тис. кв. м, що, імовірно, належить Керімову, пройшли обшуки. За даними NiceMatin, слідчі вилучили рахунок на ремонтні роботи на суму €580 тис., їх оплатив Керімов, а в гаражі вілли виявили автомобілі Ferrari і Bugatti. Згідно з документами, віллою володіє швейцарський фінансист Олександр Штудхальтер, проте французькі слідчі, як пише газета, припускають, що він є фіктивним власником. Вілла була придбана за €35 млн, а її реальна вартість €127 млн. Ціна покупки була навмисне занижена для зниження податків. За версією слідства, в ході операції купівлі-продажу частина грошей пішла у Швейцарію в обхід податкових органів Франції.
Сказати, що затримання і подальший арешт Керімова викликали в Москві шквал обурення, значить - не сказати нічого. Наводити висловлювання сенаторів і депутатів Державної думи сенсу немає. Цікаво інше. Ніхто не заперечував економічне або фінансове підґрунтя арешту, а найбільше напирали на те, що у Керімова дипломатичний паспорт і тому його просто не мали права затримувати і заарештовувати. Сенатор, за російським законом, прирівнюється до міністра, тому його арештом порушили всі мислимі правила і конвенції.
Вважати, що французькі прокурори і слідчі не розбираються в міжнародному законодавстві, не випадає. Зрештою, у них є своє МЗС, а вже там все знають досконально. З Парижа відповідь прийшла відразу ж, очевидно, подібні крики там передбачали. Керімов приїхав до Франції як приватна особа, тому ніякий дипломатичний паспорт його від дій правоохоронців не захищає. І дарма російське МЗС пише ноти протесту, відповідь уже готова і сказати за великим рахунком нічого.
Подібні справи розслідуються досить довго, і вимушено відпочивати на Лазурному березі Керімову доведеться тривалий час. Проте, хоча у Франції судді і прокурори повністю незалежні, політичні наслідки події очевидні.
По-перше. З'являтися в західних країнах, де російські олігархи і до них прирівняні придбали нерухомість за сумнівними схемами, їм стає небезпечно. Ніхто не знає, в якій країні захочуть наслідувати заразливий французький наприклад. Більше того, коли в лютому-березні майбутнього року буде опублікована доповідь американського конгресу з іменами, явками і паролями, дуже багато слідчих та прокурорів отримають інформацію про те, що відбувається в їхній країні.
У Лондоні вже стосовно деяких російських власників англійська влада проявляла зайву цікавість щодо походження коштів на оплату багатоповерхових хатинок у престижних районах британської столиці. Хто їм завадить більш предметно перейнятисявтамуванням своєї цікавості. І, чим закінчиться прибуття серйозної людини в ранзі міністра в аеропорт Гітроу або інший, легко уявити.
Формально йдеться про фінансові порушення. Занижував Керімов вартість мало не вдвічі за нерухомість, зменшував тим самим податки і грабував Французьку державу. Думав, що, як у Росії, все зійде з рук, в разі чого з судами завжди можна домовитися через адміністрацію, місцеву або московську. У Франції це не проходить, там за подібні витівки отримуютьсповна.
По-друге. Багато російських олігархів і до них подібних крали в Росії і вивозили гроші на Захід, де купували нерухомість та інше майно. Планували в потрібний час перебратися на проклятий Захід і жити спокійно і собі на втіху. Тепер цю стратегію зламано і немає їй заміни. Роки виявилися витраченимимарно через якісь імперські амбіції Путіна і генералів з адміралами. У наявності роздвоєння особистості. Патріотизм у Москві і пристрасне бажання опинитися на Заході з родиною та близькими. Як це поєднати і як зберегти надбане, якщо ним починають займатися слідчі всерйоз і надовго.
По-третє. Ще зовсім недавно великі люди в Москві хвалилися, що потрапили в західні санкційні списки. Вірили своєму президенту Путіну, що все це ігрища, поговорять, на тому справа й закінчиться. Тепер на власній шкурі, Керімов в прямому сенсі, інші поки фігурально, відчули, як боком виходить захоплення чужих територій і війна з сусідами.
По-четверте. Раніше подібні справи розв’язувалися в тиші дипломатичних кабінетів. Назовні нечасто щось просочувалося. У Європі особливо. Відкрито сваритися з Росією не хотіли. З різних причин, зокрема економічних і фінансових.
Тепер ситуація кардинально змінилася. При всій незалежності французької прокуратури вона обов'язково довела своє МЗС до відома і заручилася сприянням. Політичні наслідки для відносин з Росією очевидні, тому дипломатичне прикриття і сприяння обов'язкові.
Власне ще під час останнього візиту Путіна до Парижа було видно, що у французькій столиці ставлення до Росії змінилося. Тепер Франція зовсім не проросійська, якою вона була з часів президента де Голля. У Москві цим знехтували, і, як виявилося, даремно.
По-п'яте. Відповісти Кремлю абсолютно нічим. Заарештовувати французького бізнесмена або парламентарія сенсу немає. Та й авторитетні люди в Білокам'яну їдуть неохоче. Доведеться якось домовлятись.
З Лівії під тиском тієї ж Франції доведеться піти. З Україною можна було б вирішити і погодитись на місію ООН, так Путін не хоче втрачати обличчя, принаймні до виборів. ТомуКерімову світить довгий термін.
Приклад Керімова- іншим наука. Путіну доведеться щось вирішувати, інакше в тому чи іншому вигляді події в Луганську можуть повторитися в Москві. Нехай без танків на вулицях, але не менш рішуче в коридорах влади.
Поки ж перший пішов. Черга за іншими.
