Післявиборчий пасьянс у російській владі
Після виборів до Державної Думи відбулися давно очікувалися перестановки в російської влади. Коли в процесі затвердження партійних списків заступник глави адміністрації президента В'ячеслав Володін очолив список «Єдиної Росії» по Саратовській області, багато експертів припустили, що він може змінити Сергія Наришкіна на посаді спікера нової Думи. Так і вийшло.
До речі, на виборах саме в Саратовській області сталося унікальне явище. Більш ніж на ста виборчих дільницях під час голосування за партійними списками за «Единую Россию» був поданий однаковий до десятих відсотка відсоток голосів - 62,2. Читачі на дозвіллі можуть порахувати, наскільки мала ймовірність такого збігу. Від себе додам, що вона значно менше навіть однієї стомільярдної - напевно, найменшого числа, яке більшість людей можуть собі уявити. Можливість такого статистичного феномена насправді менше однієї тисячної у сотому ступені.
Правда, ліберальний голова Центрвиборчкому Елла Памфілова, сама за фахом - інженер електронної техніки, нічого незвичайного і такого, що дозволяє поставити під сумнів результати виборів у Саратовській області, в цьому статистичному парадоксі не побачила. Очевидно, ми маємо справу з феноменом «нової сукні короля», тобто Володіна, описаним ще Гансом Християном Андерсеном. Якщо ж говорити серйозно, то подібні абсурдні результати виборів можуть мати одне з двох наступних пояснень. Або ці 62,2% свідчать про непрохідну тупість чиновників, які відповідають за «правильний» підрахунок голосів і механічно перенесли в підсумкові протоколи спущену зверху контрольну цифру-орієнтування. Або, навпаки, те, що сталося, можна розцінити і як прихований протест і намір познущатися над новим спікером Думи, щоб показати всій Росії і всьому світу, що король же голий і вражаючого успіху на виборах досяг, як і вся правляча партія «Единая Россия», за допомогою підтасовок і фальсифікацій.
Решта перестановки в уряді носить цілком технічний характер і викликана тільки новим призначенням Володіна. Сергія Наришкіна, який звільнив місце спікера, призначили головою Служби зовнішньої розвідки, що давно вже перетворилася на відстійник кадрів, які втратили номенклатурний вплив. А його попередника в СЗР Михайла Фрадкова офіційно провели на пенсію і збираються зробити головою ради директорів держкорпорації «РЖД», яка після відходу Володимира Якуніна з поста президента все більше перетворюється на такий же відстійник для високопоставлених чиновників, як і СВР.
Залишається тільки гадати, нове призначення є для Володіна апаратним підвищенням чи пониженням. У формальної ієрархії спікер Держдуми стоїть на третьому місці після президента і прем'єра. Але за реальною апаратною вагою посада заступника голови президентської адміністрації, що відповідає за роботу з політичними партіями і за проведення виборів, звичайно, перетягує. Однак цілком можливо й інше припущення - про те, що свою апаратну вагу Володін тепер не тільки не втратить, але і наростить.
Справа не тільки в тому, що спікер Держдуми за посадою входить до Ради безпеки Росії і часто і регулярно контактує з президентом Путіним. Вочевидь, будучи в президентській адміністрації, Володін не був обділений увагою першої особи держави. Але не виключено, що Путін затіяв досить глобальну перебудову системи управління в Росії. Судячи з особистості нового очільника адміністрації президента, який жодної політичної ваги не має, сама ця адміністрація може перетворитися на особисту канцелярію Путіна. Якщо подальший розвиток піде таким шляхом, то Володін і на новому посту може виконувати колишні функції щодо роботи з політичними партіями та організації (фальсифікації) виборів. Тоді цим займатиметься не адміністрація президента, а апарат голови Державної Думи.
Водночас треба враховувати, що в «ближнє коло» Путіна Володін не входить. Можливо, на новій посаді він зробить усе, щоб туди увійти. У разі успіху перед В'ячеславом Вікторовичем можуть відкритися надзвичайно спокусливі перспективи, аж до того, щоб стати путінським наступником. Однак Володимир Володимирович - людина дуже обережна і недовірлива і нових людей у своє оточення допускає з великими труднощами. Єдине, чого по-справжньому побоюється Путін, так це палацового перевороту. І щоб зменшити його ймовірність, він проводить різні реорганізації у владі, тасуючи осіб зі свого найближчого оточення - щоб їм важче було б домовитися проти нього. Зараз, скажемо прямо, загрози палацового перевороту в Росії немає. Але ситуація може кардинально змінитися, якщо валютні резерви закінчаться, нафтові ціни не виростуть, а економічна криза поглибиться.
Це ж стосується і триваючих перестановок у системі Міністерства внутрішніх справ. Найзначнішою подією тут після виборів став перехід начальника московського главку Анатолія Якуніна на посаду начальника оперативного управління МВС. Безперечно, це якось пов'язано з останніми великими корупційними скандалами в МВС, зокрема зі справою полковника Захарченка, який очолював антикорупційний главк МВС і тісно взаємодіяв з московською поліцією. Знову-таки не цілком зрозуміло, нове призначення для Якуніна - підвищення чи зниження. Поки що заступником міністра його не призначили, але не виключено, що призначать найближчими днями або тижнями.
Якщо таке призначення Якуніна відбудеться, то можна буде говорити про його серйозне підвищення і навіть про те, що в перспективі він може змінити нинішнього голову МВС Володимира Колокольцева, чутки про відставку якого ходять вже давно. Нова хвиля післявиборчих чуток називає його ймовірним наступником Віктора Золотова, нинішнього голови Росгвардії і колишнього охоронця президента. Однак таке призначення виглядає малоймовірним. Варто було тоді город городити з виділенням внутрішніх військ та ОМОНу в окрему структуру, щоб через лічені місяці повертати їх до складу МВС, що, очевидно, мало б відбутися в разі призначення Золотова очільником цього міністерства. Багато чого залежатиме від того, які функції будуть у Оперативного управління в ході реорганізації і, зокрема, перейдуть чи не перейдуть до нього функції боротьби з корупцією.
Наступник ж Якуніна Олег Баранов чотири роки очолював московську поліцію, а до цього був начальником «МУРу». Йому на зміну в «МУР» і прийшла нинішня корупційна команда. І, з усього видно, основним завданням Баранова на новій посаді стане чистка лав московської поліції від офіцерів, які занадто вже себе скомпрометували.
