Шанс вискочити з «ями депопуляції»
Демографічна ситуація в Україні, на жаль, залишається невтішною. І, можливо, правильно, що перепис населення відклали аж до 2020 року.
Думаю, що однією з причин такого рішення є неможливість порахувати чисельність внутрішніх переселенців з Криму і Донбасу.
Оскільки зареєстровані вони в одному місці, а живуть фактично в іншому. Те ж саме можна сказати і про тих наших колишніх співгромадян, які виїхали з України, але до певного часу залишили за собою українську прописку.
Загальновідомо, щоб вирівняти демографічну ситуацію, в кожній сім’ї мало бути хоча б 3 дитини, але в дійсності в українців такі сім’ї є винятком із загального правила.
А зваживши на те, що вже нині більше третини населення України становлять пенсіонери, якщо цю тенденцію не зупинити, то ми матимемо катастрофічні наслідки.
Критично низький рівень життя нашого населення призвів до того, щоб цих трьох дітей народити і виховати, надати можливість проживати у власній кімнаті, організувати медичне обслуговування та дати освіту, стало завданням для переважної більшості абсолютно не підйомним.
Бо скільки для цього потрібно заробляти? А скільки в дійсності сьогодні заробляють наші співвітчизники? Адже відтворення популяції є завданням не дешевим.
Серед головних причин такої надважкої демографічної ситуації є й невизначеність розвитку держави України в цілому, і, як результат, бачення чіткої перспективи майбутнього.
Саме ця невизначеність, котра вже триває 25 років, стала однією з причин депопуляції населення України та головним стимулом до еміграції.
Злидні одних на тлі захмарного багатства інших – олігархів, напіволігархів, суддів, прокурорів, митників та інших працівників «олігархоохоронних» органів, сіють повну зневіру людей в можливості достойного життя в цій країні.
Українцям не вистачає основного – упевненості в завтрашньому дні, і це вже триває третє десятиліття.
Можна багато наводити різних негативних прикладів, котрі блокують українській нації можливість самовідновлюватись.
Але ключем до вирівнювання демографічного балансу є ніщо інше, як відкриття (а не блокування як тепер) можливості людям достойно заробляти для утримування своєї сім’ї, та ще плюс доступне житло.
Саме зараз потрібно вживати на цьому напрямку серйозних заходів для того, щоб цей негативний процес не став незворотнім.
Зниження за останні роки рівня життя, ще значно погіршує демографічну ситуацію.
Хоча, у випадку з Україною, схема «низький рівень життя – висока народжуваність», котра діє в державах третього світу, працює навпаки.
Значить, ми хоч тут якось відрізняємося від подібних країн.
Хоча, не можна не помітити того, що, наприклад, у добробутній Німеччині ситуація з народжуваністю не є кращою, ніж у нас. Але там, можливо, діють зовсім інші механізми депопуляції.
Відверто кажучи, і при доході сім’ї в 20 тисяч гривень на місяць, купити квартиру складно. Якщо навіть мобілізувати увесь сімейний бюджет, мінімізувати витрати та надзвичайно відповідально поставитися до кожної витраченої гривні.
Коли ж говорити про необхідність ще й при цьому прогодувати і виростити трьох дітей, то купівля квартири з доходами у 20 тисяч видаватиметься сумнівною перспективою.
Можна сказати, що ситуація дещо поліпшилась, коли почали видавати після народження дитини відносно пристойні кошти. Але це не могло нічого докорінно змінити.
Відповідь на питання, що робити, коли Україна опинилася у такій «демографічній ямі», знайти дуже непросто.
Звичайно, можна спробувати запустити якісь механізми для зупинення процесу депопуляції. Щоб стимулювати у потенційних мігрантів бажання легального переїзду до України.
Адже, починаючи з 70 років минулого століття, розвинені європейські країни потерпають від старіння і зниження чисельності населення.
Й там, найчастіше, ця проблема вирішується за рахунок імміграції – «заманюючи» перспективою отримання громадянства студентів і молодих фахівців.
Але, по-перше, за такої скрутної економічної ситуації, рівень життя в Україні не є привабливим, навіть, для емігрантів з країн третього світу.
Тому навряд чи багато хто буде зацікавлений у тому, щоб отримати Yellow-blue Card, якщо навіть українська влада вирішить запровадити лотерею з їх розігрування. Повторивши позитивний досвід американської Green Card.
А, по-друге, ми наочно можемо пересвідчитися, які проблеми створили для жителів Європи подібні «переселенці».
Адже ідея мультикультурності виявилася цілковито недієздатною. І заміть інтеграції таких «нових європейців» в життя заможних країн Європейського Союзу, вони лише створюють надзвичайно великі проблеми для європейського корінного населення.
То ж може для того, щоб щось дійсно змінити, потрібно запровадити кардинальні зміни. На кшталт заснування Демографічного фонду України.
Який буде акумулювати кошти для підтримки і постійних щомісячних цільових виплат українським сім’ям, котрі мають трьох і більше дітей.
Також цей Фонд міг би підтримувати багатодітні родини, котрі потребують покращення умов свого життя.
У одних випадках надаючи безоплатно житло, а в інших, беручи на себе частину витрат на придбання такими сім’ями квартир та будинків.
Коротше кажучи, Демографічний фонд України міг би стати фондом стабілізації демографічної ситуації в нашій державі.
І хоча його робота не зможе відразу ж призвести до демографічного вибуху в Україні, однак від самого початку він буде дієвим механізмом захисту української нації від депопуляції і вимирання.
Лозунгом роботи такого Фонду цілком могло б стати: «Україна – молода держава і нація молодих».
Нам конче необхідно ліквідувати вікову «демографічну яму». І для реалізації цієї надідеї потрібно віднаходити усі можливі та доступні засоби.
Необхідно провести повне демографічне перезавантаження держави Україна, щоб наша країна стала державою, де пріоритетними завданнями для влади є інтереси народу, а не навпаки.
