Що буде з «мрією Президента»?
Якщо вірити «математиці» прем’єр-міністра України Миколи Азарова, Президент не підпише Угоди про асоціацію з ЄС. Та, відверто кажучи, учорашній виступ глави уряду дав більше запитань, а ніж відповідей.
Першим обурився риторикою пана Азарова єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле. «В останні дні та години я чув різні суми, наприклад про те, що Україна потребує близько $20 млрд, щоб адаптуватися до євростандартів. Це — нонсенс, я не визнаю таких цифр і не розумію, звідки вони взялися!» — прокоментував він. Більше того, за словами європейського політика, із Києва не надходили офіційні прохання про компенсацію у разі підписання Угоди про асоціацію. Він виключив можливість того, щоб такі переговори щодо «компенсаційного пакета» проходили без його участі. «Це входить у сферу моєї відповідальності», — запевнив Фюле.
То про які принизливі торги кричить на майданах опозиція? Звідки інформація?
Ще більше запитань своєю поведінкою поставив сам Президент. Почалося все з виступу у Відні: в день, коли уряд ухвалює постанову, яка фактично «заморожує» євроінтеграційний рух України, глава держави з трибуни переконував європейців у безальтернативності вибору Україною ЄС. Потім було три дні — повної тиші. «Вихідні»— кепкували на євромайданах. Експерти ж намагались розгледіти в тому певний «сигнал». Мовляв, рішення уряду — тест на політичну реакцію українців та перевірка на міцність «гаманців» європейський політиків. У Брюсселі відбуваються торги, писали ЗМІ, посилаючись на таємне джерело в кабінетах Адміністрації Президента. А все, що зараз відбувається — це така собі гра «ва-банк»: парламент провалив голосування, але цього було замало, щоб люди вийшли на вулиці, а головне продемонструвати Європі, а заодно Росії оті відсотки прихильності інтеграції в ЄС, якими до цього часу жонглювали різні соціологічні дослідження. Так з’явилась постанова уряду. А сам «Євромайдан» — це «джокер» Януковича, яким він і перед Європою «козирне», і від РФ відіграється. А саме скандальне рішення уряду про «паузу» — це ті самі двері, через які Янукович може провести Україну в асоційовані члени ЄС. Буцімто сценарій виглядатиме так: якщо Україні вдасться виграти у перемовинах з ЄС, у вівторок-середу скличуть парламент на позачергове засідання: ухвалять всі потрібні «єврозакони», уряд відправлять у відставку за перевищення повноважень, а вже в п’ятницю Президент у Вільнюсі підпише Угоду... А якщо ні? Навіть експерти бувають забобонні й воліють «не кликати біди», лізучи поперед батька в пекло.
Хтозна, скільки правди в цих словах. Але щось у тому є, якщо не «в’яжуть» активістів «євромайданів» (незрозумілі сутички на Європейській площі не рахуються, бо від них якось трохи дивно «пахне»), і те, що Янукович пообіцявся «сказати все» за два дні до саміту у Вільнюсі...Чому вже не на прес-конференції 29 листопада? Мовчав же Президент ці дні, то може й ще два потримати «інтригу»...
Чи, може, у Януковича таки є план «Б», і він знає щось таке, що може врятувати «мрію Президента»? Інакше його звернення: «...як Президент хотів би запевнити громадян України: я буду розбудовувати і зміцнювати ці незаперечні фундаменти нашого життя. У нас ніхто не вкраде мрію про Україну рівних можливостей, про європейську Україну. Так само як ніхто не зіштовхне нас із праведної дороги, що веде до цієї мрії» — пусті слова.
