«Так звані куратори»
Російські військові визнали «ЛДНР» маріонетками Москви
На початку листопада на сайті «Военное обозрение», тісно пов'язаному з Міноборони Росії, з'явилася сенсаційна за своєю відвертістю стаття під назвою «Порядок в ЛДНР наведет Россия»». Її автор Єгор Махов не тільки прямо стверджує, що так звані «ДНР» і «ЛНР» безпосередньо управляються з Москви, але й описує останні дії російських кураторів на окупованій частині Донбасу.
Зрозуміло, ці одкровення не містять жодної нової інформації, проте цікавий сам факт подібних заяв від імені російських військових аналітиків. «Военное обозрение» не є якимось опозиційним сайтом. Більше того, з переважної більшості питань воно провадить класичну кремлівську повістку: розповідає про «український фашизм», розхвалює нове російське озброєння, вважає США головним геополітичним супротивником, і єхидствує щодо результатів розслідування замаху в Солсбері, нарікаючи на те, що «західні фахівці» могли хоча б частково «впровадити в свідомість частини народу зневіру в чесність власної держави».
Так ось, саме цей сайт, який відстоює міф про чесність російської держави, несподівано викрив найпопулярнішу його брехню, зізнавшись, що «після вбивства О. Захарченка терпіння «кураторів» вичерпалося: розпочалася комплексна зачистка владної вертикалі». Загалом слово «куратори» використовується у досить невеликому тексті п'ять разів, до того ж у не дуже позитивній конотації. Їхні імена не названі, але передбачається, що тому, хто читатиме, вони мають бути відомі і так.
«Таємничого Олександра Ананченка, про якого відомо лише те, що раніше він обіймав посаду радника в компанії «Внешторгсервис» (немає навіть нормального фото Ананченка, крім знятого здалеку потилиці), все однозначно пов'язують якщо не з «кураторами», то з «ВТС», під контроль якого зараз перейшли всі промислові активи (тобто теж з росіянами). У будь-якому випадку кандидатура ця ніяк не пов'язана з місцевими елітами і, зважаючи на широкі повноваження і різкі заяви, була продавлена зверху. Так само, як і кандидатура помазаного на царство Дениса Пушиліна, який ще недавно грав далеко не останню роль у вищому ешелоні влади республіки», - відверто каже «Военное обозрение».
За словами Махова, для здійснення позитивних змін, що почали реалізовуватися в Донецьку, Пушилін «не володіє ні силовим, ні владним ресурсом».
«Забезпечити виконання обіцянок, так само як і пост очільника і відносно безпечне перебування на ньому, можуть лише так звані куратори. Які, зважаючи на останні події, подарували «титул» Денису Пушиліну через брак відповідної кандидатури і на умовах тотального зовнішнього управління і жорсткого контролю», - міркує автор, називаючи московського призначенця «весільним генералом».
«З великим запізненням, але до людей, що займаються взаємодією з ЛДНР, нарешті дійшло, що формувати в Новоросії власні еліти можна лише в умовах тотального контролю і суворого аудиту», - розкриває луб'янські таємниці Махов.
Таким одкровенням можна дати лише одне пояснення - традиційне протистояння російських спецслужб. Оскільки «Военное обозрение» - сайт, пов'язаний із Міністерством оборони Росії, очевидно, що покійний колишній глава окупаційної адміністрації Олександр Захарченко був креатурою ГРУ, тоді як його «змінник» Пушилін курується «конкуруючою фірмою» ФСБ. Цей висновок підтверджується й інформацією, опублікованою на сайті видання КіївTime ще в середині вересня.
«Схоже, що вбивство ватажка «ДНР» Олександра Захарченка спровокувало конфлікт між російськими спецслужбами. Усім відомо, що саме ГРУ РФ курирувало і «вело» загиблого Захарченка упродовж усього часу його перебування при владі в «ДНР», і Трапезніков, який відразу після смерті Захарченка почав виконувати його обов'язки, - теж «своя» людина російських ГРУшників. Але щось пішло не так, і 7 вересня неочікувано генеральна прокуратура «ДНР» заявила про незаконність призначення Дмитра Трапезнікова виконуючим обов'язки глави республіки, і ТВО глави «ДНР» призначили Дениса Пушиліна. Але вся сіль у тому, що Пушилін - людина ФСБ РФ. Тут і виник казус, який провіщає боротьбу ГРУ і ФСБ. Така собі битва за місце під сонцем», - зазначають автори.
Зараз можна констатувати, що це пророцтво повністю збулося, більше того, в запалі битви спецслужб доблесні ГрРУшники викрили факт «тотального зовнішнього управління і жорсткого контролю» маріонеткових «республік» Москвою, який до цього часу наполегливо заперечується російським керівництвом.
Взагалі спостереження за міжусобною боротьбою російських спецслужб - досить захоплююче заняття, в процесі якого можна дізнатися чимало корисної інформації. Так, згідно з матеріалами Центру управління розслідуваннями (ЦУР), публікацію списку 79 російських військових розвідників, які працюють під прикриттям за кордоном, що відбулася 15 липня 2014 року, ГРУ пов'язує з «підлістю і підставою» ФСБ. В помсту за численні «зливи» Міноборони викрило хакерську групу «Шалтай-Болтай» та її куратора - полковника ФСБ Сергія Михайлова, потім звинуваченого у державній зраді за співпрацю з американськими спецслужбами. Чи стало звинувачення на адресу Михайлова наслідком викриття опікуваних ним хакерів, як стверджується в російській пресі, чи у контррозвідки існувало інше, не відоме нам джерело інформації, невідомо. Так чи інакше, наслідки розборок військових і «цивільних» чекістів стали руйнівними для обох сторін.
Постійний автор ЦУР Сергій Канев підтверджує: протистояння між спецслужбами є однією з причин потоку витоків інформації і провалів їхніх операцій. Якщо ж додати до цього конфлікти між різними угрупуваннями і відділами у кожній зі спецслужб і їхні зв'язки з різними олігархічними кланами, стає зрозумілим, що знаменита «путінська вертикаль» не така вже й монолітна, як це може здатися на перший погляд. У свою чергу, країни - жертви російських війн і спецоперацій можуть почерпнути чимало корисного з публічної частини цього протистояння для захисту від російських «активних заходів».
