Тези для порозуміння
Про що Президенту варто сказати Сходу і Півдню України
Чомусь нинішнє вище керівництво держави практично уникає прямих звернень до українського загалу, жителів бунтівних регіонів тим паче. Так було під час анексії Криму Росією, так є зараз під час драматичних подій в Донецькій та Луганській областях. Можливо, нинішні очільники вирішили передовірити це новому Президентові України. Але так втрачається дорогоцінний час, і російсько-сепаратистське зомбування робить свою чорну справу. Звісно, військове придушення озброєних загонів проросійських бойовиків зараз є найпершим завданням. Втім, до інавгурації Петра Порошенка залишилися лічені дні, то, можливо, він в своїй першій промові на найвищій державній посаді знайде місце для слів до українських громадян Донеччини, Луганщини, реально – всього Південного Сходу
В такому разі видається, їм варто було б сказати про наступне.
Найперше наголосити, що 23 роки ми мирно жили і розвивались (з усіма проблемами) в одній державі.
Вказати на вимушеності антитерористичної операції і водночас на рішучості до її логічного завершення, встановлення стійкого миру.
Заявити, що в України просто немає іншого шляху зберегти свою територіальну цілісність, за великим рахунком – власне незалежність і саму країну. Крім того, лідери донецьких та луганських сепаратистів задекларували наміри створення так званої «Новоросії», походу далі на захід і північ. А це сотні тисяч, якщо не мільйони біженців.
Зазначити, що озброєне протистояння на Сході розпочали саме сепаратисти. Вказати, що з Майданом це має дуже віддалені аналогії, тому що у Києві легка вогнепальна зброя (і то в поодиноких випадках) з боку народу почала застосовуватись лише в останні дні протистояння. На Сході сепаратистами зараз масово використовується важка армійська зброя. Що «озвірілі бандерівці», які масово йдуть на Схід – це жупел проросійської пропаганди.
Висловити сум за загиблими людьми, знайти слова співчуття рідним загиблих людей – як мирних громадян, так і тих, хто взяв зброю.
Висловити жаль з приводу страждань мирних громадян, руйнувань житла, комунальних, промислових об’єктів, інфраструктури.
Вказати, що насправді утискування прав мешканців Сходу і Півдня за національними, мовними, іншими ознаками не було – неупереджені люди це мають зрозуміти.
Висловити готовність до серйозних переговорів і розвитку нормальних рівноправних відносин з Росією.
Наголосити, що європейський вектор - це шлях до високих технологій, розвинутої економіки, підвищення рівня життя, охорони здоров’я, соціального партнерства, поліпшення екології, доріг, комунальної сфери тощо.
Анонсувати розробку масштабної програми розвитку депресивних східних районів.
Чітко заявити, що з лідерами сепаратистів, які хочуть говорити з позиції визнання права на незалежність «Новоросії» просто не можливо вести переговори, принаймні поки вони не роззброяться.
Водночас висловити готовність до переговорів, але що вони можуть бути конструктивними тільки на засадах визнання неподільності та унітарності України як держави.
Запропонувати масове обговорення проекту нової Конституції України.
Нагадати, що всі 23 роки незалежності в тих регіонах правили їхні ж представники, обрані з великою перевагою голосами їхніх жителів. Останні 4 роки за президентства В.Януковича, і навіть більше (за президентства Л.Кучми та В.Ющенка) їхні люди керували державою, урядом, Верховною Радою. Тобто вони є повністю відповідальними за стан справ в країні та південно-східних регіонах, а не вихідці з Києва, Центру або Заходу України.
P.S. Зараз в соцмережах розповсюджується думка, що новий Президент України повинен щотижня виступати на телебаченні і пояснювати громадянам стан справ, ті чи інші найважливіші рішення та кроки влади. Чесно говорити і про проблеми, і про невдалі кроки або помилки. Тільки так можна буде зберегти довіру народу. Відтак розпочати варто саме з інавгураційної промови, яка вочевидь не повинна перетворитися на набір гучних обіцянок про швидке вирішення болючих проблем. Бо це не можливо за визначенням. І є значні шанси, що запропоновані вище тези будуть добре сприйняті істотною частиною громади Південного Сходу.
