Виборчі втрати зі зміцненням коаліції
У двох німецьких землях - Бранденбурзі (навколо Берліна, столиця Потсдам) і Саксонії (столиця Дрезден) відбулися земельні вибори. Їх з певною тривогою та надією чекали німецькі політики. Дві землі містяться у східній частині країни, на території колишньої НДР.
Вже певний час тут зростає кількість голосів за праворадикальну партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Причому з початком кризи через великий потік мігрантів підтримка виборців правих радикалів зростає буквально в геометричній прогресії. І цього разу опитування напередодні виборів пророкували вихід AfD на перше місце в двох землях.
Результат голосування показав суттєві втрати Християнсько-демократичного союзу (CDU) - партії Ангели Меркель. У Саксонії вона отримала 32,1 (-7,3%) голосів. У Бранденбурзі Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) також істотно втратила - 26,2 (-5,7%).
Водночас AfD в Саксонії - у порівнянні з голосуванням п'ять років тому потроїла свій результат, отримавши 27,5%, у Бранденбурзі - подвоїла, набравши 23,5%.
Зростанню популярності AfD сприяла подія, що відбулася в саксонському місті Хемніці - колишньому Карл-Маркс-Штадт. За підозрою у вбивстві одного з жителів міста були затримані біженці з Сирії та Іраку.
Зростанню радикальних настроїв і популярності АДГ сприяло подія, що відбулася в Саксонії рівно рік тому. Тоді в Хемніці - колишньому Карл-Маркс-Штадті - за підозрою у вбивстві одного з жителів міста були затримані біженці з Сирії та Іраку. Протестувати проти міграційної політики Берліна на вулиці Східної Німеччині вийшли натовпи людей, що підтримують ультраправих. Вийшли і їхні противники. В результаті зіткнень було затримано більше 300 осіб. Пізніше в німецьких ЗМІ з'явилася інформація та відео про переслідування мігрантів представниками націоналістських і радикальних рухів.
Однак провідним партіям - християнським демократам із CDU у Саксонії і соціал-демократам із SPD у Бранденбурзі - вдалося вирватися вперед. Підсумок для них виявився дещо кращим, ніж очікувалося, тому в обох партіях задоволені отриманими відсотками.
Поряд із AfD значного успіху в обох землях досягли зелені. У Саксонії вони отримали 8,6% голосів, у Бранденбурзі - 10,8%. Збільшили свої електоральні позиції і вільні демократи, однак не змогли подолати 5% прохідний бар'єр.
Тепер стоїть не менш складне завдання - формування уряду в двох землях. Проблема очевидна - успіх AfD. При отриманих арифметичних показниках в обох землях сформувати кабінет із двох провідних партій неможливо. З іншого боку, з правими радикалами ніхто не хоче мати справу. До того ж у Саксонії AfD через суд домагається скасування результатів виборів і проведення повторного голосування. Про це заявив голова земельної організації цієї партії Йорг Урбан.
У законі з німецькою докладністю детально описаний порядок висунення кандидатів до партійних списків. У Німеччині, як і в Україні, діє пропорційно-мажоритарна система. При цьому кандидат може перебувати як у списку партії, так і висуватися по одномандатному округу.
Список AfD був складений із деякими порушеннями процедури, і тому йшлося про скасування списку AfD у Саксонії взагалі. Після довгих дискусій між партією і виборчою комісією, більше схожих на сперечання, Конституційний суд Саксонії ухвалив рішення обмежити партійний список AfD 30 кандидатами.
За кількістю отриманих голосів партійний список міг розраховувати не на 30, а на 39 мандатів.
У мажоритарних округах 15 кандидатів від AfD перемогли, але 7 із них перебували в партійних списках. Залишилося 8, які пройшли в ландтаг, і в результаті фракція AfD налічує 38 депутатів. Власне суперечка йде через одне місце, але для правих радикалів це справа принципу. Так що тут можливе деяке затягування часу.
Зазвичай земельні вибори в Німеччині не завжди відображають розстановку сил на загальнонімецькому голосуванні в бундестаг. Підвищена увага до Саксонії і Бранденбурга викликана кількома істотними втратами головних партій на виборах до федерального парламенту і до Європарламенту.
Федеральний канцлер Ангела Меркель однозначно в 2021 році покине свій пост, а новій очільниці партії Аннегрет Крамп-Карренбауер поки не надто вдається виробити новий політичний курс. І суперечки з цього приводу в партії тривають зі зростаючою силою.
Відносний успіх CDU у Саксонії дещо зміцнює позиції Аннегрет Крамп-Карренбауер. Принаймні дає їй певний перепочинок перед атаками своїх політичних опонентів як усередині партії, так і поза нею.
У соціал-демократів становище ще гірше. Партія стрімко втрачає свою електоральну базу і в ній все голосніше лунають голоси тих, хто хоче виходу з урядової коаліції з християнськими демократами. Попри втрати SPD в партії зменшилися відцентрові сили, і вимоги виходу з урядової коаліції дещо приглушені. Багато хто зрозумів, що могло бути набагато гірше і розхитувати уряд зараз не варто.
Рішення про те, залишатися в уряді Меркель чи піти в опозицію, SPD ухвалюватиме на з'їзді в грудні. Дуже багато залежатиме від виборів у жовтні в ще одній землі колишньої НДР - Тюрінгії.
Через значимість Німеччині як провідної європейської країни навіть земельний виборчий процес має міжнародне значення. Зокрема для України.
Негативні процеси щодо якого-небудь примирення з Росією, незважаючи на агресивну політику Москви, навесні поточного року отримали додаткову енергію. Поряд з Італією вони перейшли до Франції і тим більше проявлялися в Австрії, Угорщині, Греції і частково в Словаччині. Можливий розвал правлячої німецької коаліції, по-перше, вивів би Німеччину на якийсь період з активних гравців і, по-друге, надав би проросійським процесам у Європі додаткового імпульсу.
І все це на тлі передвиборної кампанії в США, де президенту Трампу необхідні політичні успіхи з повернення американських солдатів додому. Вашингтон веде активну гру в Перській затоці і на Близькому Сході, і для американської дипломатії вкрай важливо послабити нехай і ситуативне партнерство Росії та Ірану. Звідси деяка чутливість до нічим не підкріплених і незрозумілих авансів Кремля щодо безпеки Ізраїлю і подібних проблем.
З огляду на вже виявлену безкомпромісність німецької позиції стосовно Україні і зрив Берліном і Лондоном планів повернення Москви в G7 для нас вкрай важлива стійкість урядової конструкції в Німеччині. Поки щодо вигідна для нас ситуація зберігається. Однак, на скільки вистачить запасу цієї стійкості, сказати важко.
Дуже багато залежатиме від Києва, активності української дипломатії і швидкості процесу внутрішнього реформування. Тоді і внутрішньополітичні зміни у наших партнерів виявляться для нас не настільки чутливими.
