З молодих та ранній
Арешт наймолодшого члена Ради Федерації Росії - 32-річного сенатора від Карачаєво-Черкесії Рауфа Арашукова став чудово зрежисованою телевізійною драмою. Коли в залі засідань з'явилися глава Слідчого комітету Олександр Бастрикін і генеральний прокурор Юрій Чайка (які взагалі ж бо живуть одним з одним як кішка з собакою, але цього разу об'єдналися заради виконання важливої державної місії), Валентина Матвієнко оголосила, що буде слухатися питання про зняття депутатської недоторканності, а біля дверей було виставлено охорону, в залі запанувала мертва тиша. Жоден із сенаторів, крім самої Валентини Іванівни (їй же сценарій був відомий заздалегідь), не знав, з кого саме буде знято недоторканність (а вони всі, безперечно, не без гріха). Просто німа сцена в «Ревізорі». Але Немезида цього разу покарала юного сенатора від Карачаєво-Черкесії, якого заарештували просто в залі засідань.
Йому інкримінували чимало. Тут і організація щонайменше двох замовних убивств, і створення злочинного співтовариства, і розкрадання газу не менше ніж на 30 млрд рублів. Того ж дня в Петербурзі був заарештований батько Рауфа Рауль Арашуков, який не володіє сенаторською недоторканністю і якого вважають некоронованим «газовим королем» Північного Кавказу. Він був радником генерального директора ТОВ «Газпром Міжрегіонгаз», а за радянських часів встиг двічі посидіти за економічні злочини. Членство Арашукова-старшого в «Єдиній Росії» було оперативно припинено. Раулю Туркбійовичу інкримінують, зокрема, те, що він активно влаштовував своїх родичів на хлібні посади в газовій галузі на Північному Кавказі. Що ж, для Північного Кавказу, і не тільки для нього, така практика є звичайною справою, як і пов'язана з цим корупція.
Втім, і в інших регіонах Росії, і в самій Москві, де впливові глави федеральних відомств садять на хлібні місця своїх дітей, племінників та інших родичів і свояків, подібне легко можна зустріти. Свого часу імператор Калігула ввів у сенат свого коня, щоб продемонструвати, у що він ставить своїх сенаторів. Володимир Путін, ввівши в сенат Бастрикіна і Чайку і розігравши чудову виставу з арештом Арашукова-молодшого, показав, що до своїх сенаторів російський президент ставиться так само, як давньоримський імператор, який уславився своєю жорстокістю і самодурством.
У чому ж причина нової публічної прочуханки членів Ради Федерації? Російському президенту захотілося вкотре показати народу, де - він, а де - парламент, хоч нижня палата, хоч верхня. Настільки ж корисним представляється йому вказати своїм сенаторам, а на їхньому прикладі - всьому російському чиновницькому люду, що треба свято дотримуватися правила, прийнятого при нинішньому феодально-корупційному режимі: брати виключно по чину, в суворій відповідності до свого ієрархічного положення в чинній системі влади. Безпосереднім поштовхом до постановки трагікомедії в Раді Федерації з Рауфом Арашуковим у головній ролі послужило організоване Рамзаном Кадировим списання заборгованості за газ чеченським споживачам у розмірі 9 млрд рублів за поставлений у республіку газ. Що, природно, обурило керівників інших регіонів: Рамзану все можна, а ми за нього плати! Ось справа Арашукових і має продемонструвати всій російській громадськості, що злощасні 9 мільярдів - це якраз і є частина корупційної складової, яку викрали сімейство Арашукових і їхні спільники, переклавши відповідні суми на північнокавказьких споживачів. А іншим регіонам, мовляв, списання заборгованості не покладено.
Можна не сумніватися, що якщо не всі, то більшість інкримінованих їм злочинів батько і син Арашукови, так само як і інші члени їхнього клану дійсно вчинили. Але справа не в тому, що у Путіна і його оточення раптово прокинулася абсолютна нетерпимість до корупції, мафії і замовних убивств. Зовсім ні. Просто в цьому випадку почалася зачистка клану Арашукових - це частина загальної кампанії зачистки еліт північнокавказьких республік, розпочатої з Дагестану після призначення туди «варяга» Володимира Васильєва. З цієї зачистки показово виключена Чечня внаслідок її де-факто особливого статусу та особливих відносин між Путіним і Кадировим. У Кремлі вважають, що Рамзан сам у Чечні лад наводить і не дає підняти голову сепаратистам та ісламістам. До того ж навколо Чечні існує своєрідна інформаційна блокада, крізь яку в федеральні ЗМІ потрапляє майже винятково позитивна інформація. Тому про терористичні і партизанські прояви ісламістсько-сепаратистського підпілля в Чечні в решті Росії дізнаються вкрай рідко.
Натомість про справжню громадянську війну, яку доводиться вести федеральним і місцевим силовим структурам із прихильниками Імарату Кавказ та ІДІЛ в інших республіках Північного Кавказу, і особливо в Дагестані, відомо досить добре. І боротьба з мафіозно-корупційними кланами, що почалася з Махачкали, якраз і покликана вибити соціальну базу з-під ісламістсько-сепаратистського підпілля. Вона повинна показати населенню, і насамперед молоді, яка поповнює загони бойовиків, що російська влада бореться з мафією і корупцією, що з цією владою можна ладити і що поставлені Кремлем «варяги» краще враховують сподівання місцевого населення, ніж наскрізь корумпована місцева влада, вбудована в мафіозно-кланову систему.
Інша справа, що такі ілюзії можуть зберігатися тільки до того часу, поки «варяги» проводять руйнівну роботу, знімаючи з постів і саджаючи своїх попередників. Адже і Васильєв, й інші посланці Москви не з неба впали. Вони так само вбудовані в корупційно-мафіозну систему, тільки на всеросійському рівні. І коли нові чиновники змінять старих, круговорот хабарів і відкатів у Дагестані відновиться, хоча, може, і в дещо меншому обсязі (щоб було по чину). Поки ж, очевидно, ухвалено рішення поширити зачистку на Карачаєво-Черкесію. Думаю, що нинішній глава республіки Рашид Темрезов добуває в своєму кріслі останні тижні і незабаром буде замінений якимось «варягом» із Москви. А потім прийде черга й інших республік, причому Інгушетія в цьому ряду буде останньою. Через гостру політичну кризу, пов'язану зі зміною кордону з Чечнею, владу змінюватимуть там в останню чергу.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
