З «великої дороги» до Храму
Хмельниччина і Коліївщина починалися з таких індивідуальних несправедливостей, як на Кіровоградщині
«Беркут», що б’є людей, уже став фірмовою фішкою нинішнього політичного режиму. У Кіровоградській області, в самому центрі України, в селищі з симптоматичною назвою Новоархангельськ, відбулися водночас і трагічні, і оптимістичні події.
19 квітня храм святого Володимира у смт Новоархангельськ Кіровоградської області захопили близько 20 невідомих молодиків, які під виглядом будівельників зайшли на його територію. Не представивши жодних дозвільних документів, вони виштовхали з церкви настоятеля і закрили двері. Місцеву громаду це надзвичайно обурило. Упевнившись у безплідності спроб видворити з храму рейдерів за допомогою умовлянь, а також зрозумівши, що влада й правоохоронці стоять не на сторожі закону, а на боці нападників, члени громади та їхні прихильники вирішили звільнити свій храм власноруч.
Сайтами Кіровоградщини зараз «гуляє» відео, як громада виганяє з храму тих, хто його захопив, попри те, що їх захищає міліція.
Як видно на відео, всупереч брехні влади, саме прихильники Московського патріархату закрилися в храмі, саме вони застосовують газ, потерпілі є серед представників вірян Київського патріархату. Один з найбільш одіозних регіоналів написав про 10 свободівців із Києва, які дестабілізували ситуацію, але, як видно з численних фото- і відеозвітів, у невеликому селищі захищати храм зібралися сотні людей.
До речі, масштаб подій за кількістю учасників у Новоархангельську значно більший, ніж події на ТВі, і, судячи з теми і результату протистояння, може бути не менш резонансним. Апофеозом Великого посту від Московського патріархату стало відео, на якому якийсь бородань (священик?) з МП стусає жінку, а коли наближається інший чоловік, утікає.
Суть конфлікту
Суд ухвалив рішення на користь передачі храму громаді Московського патріархату. І це при тому, що в невеликому селищі, де всі один одного знають, практично відсутні прихожани МП. Серед усіх тих, хто від імені Московського патріархату захопив храм, не було жодного місцевого мешканця. Голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко заявив, що «громада розділилася». Але на кого їй було ділитися, коли нікому ділитися?
Одним із мотивів загарбання храму стало те, що депутат Володимир Демішкан (нині народний депутат, а раніше екс-голова «Укравтодору», уродженець селища) давав на церкву гроші. Але якщо хтось поставив свічку в Софії, це ще не значить, що Свята Софія стала його чи МП власністю. Адже на храм жертвували сотні людей. Одного разу, коли Володимир Демішкан нагадав громаді про свої гроші, люди відповіли, що вони вдячні за його гроші, хоч вони не знають їхнє походження, але вони віддавали на храм свої, ті що важко зароблені. Ситуація така, що навіть суддя при розгляді справи припустила, що якби парафію УПЦ КП перевели в іслам і якийсь імам підписав би погодження, то в ОДА напевно визнали б це законним.
До речі, про «справедливість» судів в Україні. Нещодавно Баришівський суд Київської області дав умовний термін синові Володимира Демішкана за співучасть в убивстві бізнес-партнера, якому перед утопленням він прив’язав опалювальну батарею і сказав «Передаси привіт Кусто». Чи можна чекати від таких судів справедливості? А набожному парафіянину МП, очевидно, «незручно» перед товаришами по партії за те, що не може привести Московський патріархат і «Русский мир» в своє українське село. Між тим, за нинішнього рівня корупції і продажності, цілком імовірно, що незабаром влада почує: ваш суд, ви йому й коріться.
Як наслідок інспірованого владою та корумпованими судами конфлікту в Новоархангельську серйозно постраждали люди. Замість захищати громаду, тобто більшість населення селища, влада її била. Двоє прихожан Київського патріархату отримали серйозні тілесні травми. «Беркут» фактично став на захист нападників: ногами і руками били вірян і журналістів. Декому з мітингувальників розбили голову. Більшість людей була із синцями.
Натомість, захищаючи тих, хто захопив храм, міліція навіть не покарала їх за те, що в безладі вони застосували вогнегасники проти своїх захисників-міліціонерів.
Підсумок: із храму під охороною міліції нападники таки пішли. «Храм буде зачинено до рішення суду або доки я не матиму листа за підписом обох владик», - заявив голова Кіровоградської ОДА. Очевидно, влада бере паузу, сподіваючись, що ситуація розсмокчеться і церкву вдасться відібрати тихцем. Проте якщо церкву віддадуть Московському патріархату, то хто буде туди ходити: «Беркут», прихильники МП з інших областей, рейдери?..
Схоже, влада загралася. Бо де ж це чувано, щоб людей не пускали до храму? Щоправда, у XVII столітті таке уже траплялося. Але ті, хто це робив, багато разів пожалкували про це – ті з них, хто встигли. Адже і Хмельниччина, і Коліївщина починалися з таких індивідуальних несправедливостей.
А що ж, скажете, у всьому цьому оптимістичного?
По-перше, Московський патріархат і ті, хто захопили храм від його імені, а також влада і «Беркут» своїми діями чітко і недвозначно показали, де добро і де зло. Найбільш одіозні представники влади не дають громаді розслабитися.
По-друге, у селищі з населенням 6 тисяч мітинг на кількасот осіб – це, насправді, майже всезагальна мобілізація. Громада у достатньо типовому райцентрі Центральної України показала, що вона може бути дуже сильною, коли єдина. А це найголовніше, бо Храм – не стіни, а люди. У представників МП, які, прикинувшись будівельниками, порушили заповідь «Не вкради», у Новоархангельську Храму немає.
