Чи з'являться в Росії черги за безкоштовною юшкою?
Уряд Росії висунув ідею допомагати малозабезпеченим за допомогою введення продовольчих карток, за якими бідняки зможуть купувати продовольчі товари за пільговими цінами. І ця ідея поступово опановує масами. Згідно з даними опитування, проведеного ВЦВГД, 78% респондентів підтримують введення пільгових продовольчих талонів для малозабезпечених, а проти виступають лише 19%.
Очевидно, талони вбачаються владі певною альтернативою індексації пенсій, від якої уряд фактично збирається відмовитись. Однак думка, що бюджет від цієї ініціативи щось виграє, - ілюзорна. По-перше, доведеться створювати солідний бюрократичний штат для розподілу талонів, що спричинить додаткові витрати. Існуючі органи соціального забезпечення з таким гігантським навантаженням не впораються, і без залучення додаткових сил і засобів їхня робота буде надовго паралізована. Адже претендувати на пільгові талони вочевидь будуть десятки мільйонів людей, і вони змушені будуть регулярно надавати велике число довідок про свої доходи.
Згідно з даними ініціативного опитування, проведеного Всеросійським центром вивчення громадської думки «Супутник», на отримання продовольчих карток, виходячи з доходів своєї сім'ї, збирається претендувати 31% опитаних росіян, але тільки 26% з них зізналися, що дійсно потребують пільгових талонів. По-друге, державі все одно доведеться розщедритися, бо треба буде виплачувати з бюджету торговельним мережам різницю між пільговою і реальною ринковою ціною. А для здійснення цих виплат також доведеться створювати додатковий бюрократичний апарат і, відповідно, збільшувати державні витрати.
Але, можливо, це ще не найстрашніше. Продовольчі талони вочевидь не матимуть скільки-небудь серйозного захисту від підробок. І при сучасному розвитку друкарської справи та інформаційних технологій у Росії надрукувати фальшиві пільгові талони, причому в промисловому масштабі, труднощів не складе. Талони, як справжні, так і фальшиві, легко можна буде продавати на «чорному ринку» всім охочим. А таких чимало знайдеться і серед людей більш-менш заможних, які ні за якими показниками пільгові продовольчі талони отримувати не будуть.
З художніх і документальних фільмів нам знайомі довгі черги за безкоштовноююшкою на вулицях американських і західноєвропейських міст. Ці черги дуже любила смакувати радянська пропаганда - мовляв, он скільки на Заході безробітних і бездомних! Але черги були настільки великі не тому, що безробітних було особливо багато, а тому, що отримати безкоштовнуюшку міг кожен охочий, і далеко не всі з них були безробітними або жебраками. Якщо за талон проситимуть суму, значно меншу, ніж та, яку може заощадити власник талона, попит на такі талони завжди перевищуватиме пропозицію. Також легко уявити собі, що хтось збирається провернути грандіозну аферу. Можна, наприклад, надрукувати великукількість фальшивих талонів, що не відрізнятимуться від справжніх (це можна зробити навіть у тій же друкарні, де друкуватимуть справжні талони). А потім одна або кілька торговельних мереж пред'являть державі цих талонів на кругленьку суму.
Ідея продовольчих талонів для малозабезпечених подається як підтримка вітчизняного виробника, оскільки передбачається, що на них можна буде купувати тільки товари, вироблені в Росії. Не виключено, що введення продовольчих карток якраз і лобіюють власники торгових мереж, орієнтовані на російські продовольчі товари. Можна не сумніватися, що значна частина талонів навіть не дійде до тих, кому вони дійсно потрібні. Зате збагатяться власники торгових продовольчих мереж, бюджет зазнає додаткових і неефективних витрат, а система соціального забезпечення в Росії стане ще більш громіздкою.
Зрозуміло, що вся історія з продовольчими картками для бідних затіяна в контексті президентської передвиборної кампанії Володимира Путіна, що вже фактично почалася. У бюджеті Росії зараз немає грошей, щоб підвищити виплати пенсіонерам та іншим нужденним - всі кошти з'їдають війни на Донбасі і в Сирії. Так нехай бідняки хоча б пільговими талонами на продовольство втішаються і дружно йдуть голосувати за Путіна.
Що ще вражає в цій історії, так це готовність переважної більшості росіян, включно і з тими, для кого проблема пільгових продовольчих талонів не актуальна, підтримати затію з продовольчими картками. Це позначається звичка, яказалишилася з радянських часів, схвалювати будь-які заходи держави, що передбачають розподіл і перерозподіл матеріальних благ централізованим шляхом - щоб усім по можливості було порівну. І переважна більшість опитаних зовсім не заглиблюється в суть проблеми і не уявляє собі ні найближчих, ні віддалених наслідків введення продовольчих карток для незаможних.
Дуже характерно, що 63% респондентів погоджуються з таким твердженням: «Отримавши картки, малозабезпечені громадяни будуть забезпечені продуктами першої необхідності, а якби їм просто дали більше грошей, то вони швидше за все витратилися б не на їжу, а на алкоголь і тютюн». Це відбиття притаманного більшості росіян стереотипу, згідно з яким першою життєвою потребою бідняків є алкоголь і отримані гроші вони передовсім пропивають. Звичайно, якась частина нероб-алкоголіків, ймовірно, так і чинить, але переважна більшість незаможних воліє витрачати свої мізерні кошти на хліб і молоко, а не на горілку і тютюн. І чомусь більшості опитаних, так само як і організаторам опитування, не спало на думку, що ті алкоголіки з числа малозабезпечених, для кого горілка дійсно становить першу життєву потребу, просто продадуть свої талони, купити які задешево охочі завжди знайдуться. А потім на виручені гроші спокійно придбають, добре якщо горілку, нехай і низькоякісну, а то і смертельно отруйний «Бояришник», наплювавши на всі попереджувальні написи.
Найбільше число опитаних - 76% надихнула думка про те, що введення продовольчих талонів підтримає вітчизняних сільгоспвиробників. Хоча давно вже відомо, що в порівнянні з імпортною російська сільгосппродукція при однаковій якості виявляється значно дорожчою. Занадто багато росіян звикли, що за них думає держава (а якщо точніше - фюрер, вождь). У свободу волі свою та інших вони не вірять. І залишаються в переконанні, що якщо біднякам дати більше грошей, вони обов'язково витратять їх якось неправильно, неналежним чином. Сталіна на них немає!
