Перейти до основного вмісту

Донорська кров на фронті - реальність чи популізм?

Фото з архіву "Дня"

Цього тижня у пресі України та соціальних мережах з'явилася дуже емоційна публікація бойового медика Марії Назарової. Я їй дуже вдячний за її роботу, її думки, її емоції. А найголовніше-що вона підняла одну з найболючіших тем для мене – тему переливання крові, тому що я лікар – трансфузіолог з більш ніж двадцятирічний стажем, автор унікальних розробок із застосування крові, у тому числі і у військовій трансфузіології. У минулому радник Міністра охорони здоров'я з питань трансфузіології. І хотілося б поділитися своєю думкою.

Переливання крові, порятунок життя, катастрофа, смерть – це всі слова знаходяться на одному емоційному рівні. Кров рятує життя-це аксіома. У воюючій країні тема військової трансфузіології (науки про переливанні крові) повинна, зобов'язана, бути на слуху!

Повинна  обговорюватися і головне-на тому величезному досвіді військової медицини, на тих помилках, перемогах і невдачах-військова трансфузіологія, як і інші задіяні в порятунку життя спеціальності, повинна поліпшуватися, відшліфовуватися і підлаштовуватися під умови і ситуації, що змінюються. Одна лише початкова проблема. Переливання крові - це операція. Мало того - це операція трансплантації, тобто пересадка органу.

Людству пощастило- ми вміємо безболісно брати, типувати, обстежувати і практично безпечно пересаджувати, але ставитися до гематрансфузії треба як до операційної допомоги, та боятися її як і при пересадці інших органів. Найменша помилка у порушенні зберігання крові, транспортування та техніки переливання може призвести до непоправних ускладнень, аж до смерті.

На жаль багато років служба крові України, мало того, що не розвивалась, вона ще й знищувалась. Певного часу вона трималася тільки на інтузіазмі співробітників Станцій переливання, та донорах, які, незважаючи ні на що, віддавали частинку себе для порятунку чужих життів. Багато років була стіна нерозуміння між усіма, від кого залежала ціла галузь медицини. Чого варта лише ходіння по муках із проектом «Кров, що рятує життя», переливання на догоспітальному рівні. Якби реалізувати всі загрози, мене посадили б за переливання універсальної крові, переливання цільної крові-то був би не один довічний термін!).

Але ми набиралися досвіду, спостережень і виявилося, що наші розробки, наші висновки та наші практичні рішення не гірші, я не побоюсь сказати, а краще й раціональніше, ніж уже готове Західне. Це пов'язано з тим, що відрізняються реалії, обстановка та ще безліч аспектів, що нівелює добрі показники іноземної служби крові.

На жаль - наш досвід, наші розробки поки не беруться в повному обсязі до уваги, але крига зрушила!

А рушила вона у 2022 році, коли вийшов Стандарт Медичної допомоги «Надання медичної допомоги потерпілим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмах який розв'язав руки медикам на всіх рівнях для всілякого застосування крові та її препаратів. Зовсім свіжий «Порядок задоволення потреб сил безпеки та сил оборони в донорській крові та компонентах в умовах воєнного стану» який полегшує розуміння постачання донорської крові, і найважливіше – гарантує максимальне раціональне використання найдорожчого продукту – дози донорської крові. І обговорюється ще один важливий аспект-навчання. Щоб провести операцію трансплантації – це має бути людина мало того, що з медичною освітою, вона повинна бути навчена техніці переливання.

Бо інакше порятунок життя перетвориться на вбивство.

Для бойового складу, які безпосередньо пов'язані з порятунком життів, для тих, хто перший приймає удар по допомогу, а якщо сказати простіше, рятує життя пораненому – бойовому медику теж треба розширити можливість, дати додатковий шанс врятувати потерпілого, реалізувати свою «золоту годину». Для цього існують препарати крові, які є безпечними у використанні та можуть використовуватися немедиками, природно після додаткового навчання.

Так переливання компонентів на етапах евакуації, а слово мобільність, залежно від бойової ситуації. У нас багато нароботок та пропозицій, які є передовими та ефективними. Робота йде. Головне, що військова трансфузіологія народилася та міцніє. Сподіваюся, що ми врятуємо всіх наших поранених. Що кожна крапля пожертвуваної крові врятує наших поранених руками бойових медиків та медичних працівників.

Лікар-трансфузіолог вищої категорії, к.мед.н. Ростислав Зауральський

 

 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати