Футбольний сюрреалізм
Французькі футболісти святкують перемогу на чемпіонаті світу. Веселяться, стрибають, розливають шампанське в роздягальні… Тут до неї заходять президенти Франції, Хорватії, Росії та інші представники ФІФА. В один момент французький півзахисник Поль Погба починає весело заряджати: «Путін, хей, хе-хей!» Далі цю імпровізовану пісеньку підхоплюють інші футболісти, тренер і вже на всю роздягальню лунає «Путін, хей, хе-хей!» Президент ФІФА Джанні Інфантіно в цей час задоволено плескає в долоні, а Путін ніяково усміхається.
На цьому сюрреалістичному епізоді перегляду відео я завершую скролити новинну стрічку про останній день чемпіонату світу, який не мав морального права навіть розпочинатися в Росії. Однак він там відбувся. І нарешті завершився. Та здається, саме в останній день турніру відраза від цього дійства зашкалювала найбільше.
«Велике-превелике спасибі Росії. Велике дякую уряду Росії і президентові Путіну. Чемпіонат світу змінив сприйняття Росії в світі. Думаю, всі, хто завітав сюди і пробув тут хоча б трохи часу, зрозуміли, наскільки це доброзичлива країна», – каже в інтерв’ю вищезгаданий президент ФІФА Джанні Інфантіно. У чиновників ФІФА вже буквально завершуються ідеї, як ще догодити Росії, яка заплатила їм щедрого хабаря за право приймати чемпіонат світу з футболу. В наступних інтерв’ю Інфантіно ще розповідав про те, як «Росія організувала найкращий мундіаль за всю історію футболу», продовжуючи грати свою роль і відробляти «подарунки від царя».
Найкраща організація? Стадіон, який збудували у Волгограді до чемпіонату світу, розмило після першої грози. Це сталося за кілька годин до завершення мундіалю. Через рясну зливу, вода, яка стікала до Волги, підмила основи стадіону та утворила біля нього провалля. Вартість будівництва «Волгоград Арени» склала, між іншим, 262,7 мільйона доларів.
Корумпована влада вкотре заробила на росіянах, знову обікравши їх на будівництві інфраструктури. Мимоволі пригадується і стадіон у Санкт-Петербургу. Він був завершений на вісім років пізніше узгодженого терміну, а вартість його будівництва перевищила першочергову кошторисну оцінку на 540%.
Так, Росія провела турнір без особливих ексцесів. Не було навіть звичних для таких турнірів проблем із поведінкою фанатів. Однак усе це було передбачувано для «міліцейської держави». Державний контроль у Росії в рази жорсткіший, ніж наприклад у Бразилії, де чемпіонат світу відбувався у 2014 році. Тоді футбол став фоном, на якому пройшов ряд політичних і соціальних протестів. Тодішнього президента Бразилії Ділму Русеф освистували прямо під час футбольних матчів. Та в сучасній Росії це було і є неможливим.
Єдина більш-менш гучна акція вдалася під час фінального матчу. На початку другого тайму чотирьом учасникам відомого руху «Pussy Riot» вдалося вибігти на поле в формі поліцейських. Акцію вони назвали «Милиционер вступает в игру». Це був знак протесту проти арештів активістів та вимагання звільнення політичних заручників.
Також, без сумніву, запам’ятається російська істерика з приводу хорватського відео зі словами «Слава Україні!». Та ситуація проявила істинну сутність Росії і ФІФА.
«Доброзичлива країна» кажете, пане Інфантіно? Чемпіонат світу в Росії тривав 32 дні. За ці 32 дні російсько-окупаційні війська 786 разів порушували режим припинення вогню в Донецькій та Луганській областях, 126 з яких – із важкого озброєння забороненого Мінськими домовленостями. За цей час внаслідок бойових дій загинули 13 українських військових та 59 були поранені. Отримали поранення внаслідок бойових дій дев’ятеро мирних жителів. А в російських тюрмах залишаються ув’язненими десятки політв’язнів, деякі з яких голодують уже місяцями.
Це і є наші реалії. Це і є справжнє обличчя Росії.
Чемпіонат світу потрібен був Путіну з іміджевої точки зору. Він прагнув показати світу, що Росія начебто розвивається, незважаючи на спроби Заходу втримати її. А росіянам він хотів продемонструвати, що Росія не ізольована, бо це підриває його міф «великої держави, яка стоїть на чолі світу». Захід у цьому підіграв, погодившись на виконання правил гри, надиктованих Путіним.
На церемонії нагородження Еммануеля Макрона й президента Хорватії Колінду Грабар-Китарович залишають без парасольки. Вони мокнуть, але усміхаються. Прогинаються, але усміхаються. А Далі Грабар-Китарович скаже, що з Росією треба підтримувати діалог і співпрацювати, а не сприяти її ізоляції.
Світ дозволив Росії продемонструвати, що ні війни, ні злочини, ні вбивства не відбиваються на репутації. Чемпіонат світу в Росії – це 32 дні футбольного, політичного та морального сюрреалізму. Питання лише в тому, доки він триватиме далі.
