Нотатки з Харківського Єврофоруму: "Велика перемога малими кроками"

Спочатку — велика подяка ініціаторам Форуму в Харкові - місцевому Євромайдану. В першій столиці України люди діють в дуже жорстких умовах. Відмова приміщень, протидія влади, тітушки-міліціонери, побиття активістів, спроби зривів та залякувань - все це не ламає бажання харків'ян жити по-іншому, по-європейськи. Оргкомітет гідно спрацював, а учасники з розумінням до всього ставилися. Харків, Ви молодці!
«Місцеві громади», «народовладдя», «самоорганізація» та «самоврядування»… Ці поняття були найбільш вживаними у внутрішніх розмовах на зустрічі євромайданів у Харкові.
За сімнадцять років в громадській діяльності я знову побачив те, що мене приємно вразило. Це було цими вихідними в Харкові.
Майдани проявляють нових людей. І цю тезу, яку для себе я сформував раніше, можна підтвердити фото та відеоматеріалами з з’їзду регіональних євромайданів у Харкові.
Я бачив багато знайомих облич. Але ще більше я побачив незнайомих. І це дуже приємно. Стають політично та суспільно активними ті, хто не був таким раніше. З кожним з цих нових, проявлених Майданом, людей хотілось познайомитись, поговорити, обмінятись контактами…
Дуже важливо, що Форум вирішив надати учасникам контакти інших, щоб вони могли спілкуватись після Харкова. В результаті утвориться така собі горизонтальна мережа нових лідерів.
Найбільшою перевагою цих людей є очі, які горять. А мінус в тому, що вони хочуть перемоги над режимом «тут і зараз». Утім, поборення режиму є лише проміжною метою.
Є дві основі думки про те, що сьогодні відбувається в країні, з почутого від учасників Форуму. Перше – влада в Україні узурпована Януковичем. Друге – мета нашої боротьби – не побороти узурпатора Януковича, що означає поставити на чолі іншого узурпатора, а створити таку країну, в якій узурпація влади стане неможливою.
І, власне, це – є головним досягненням Форуму в Харкові, на мою думку. Дуже важливо, що ми всі зійшлися довкола спільної мети.
Напрацьований і конкретний план дій. На січень — завдання номер один – налагодити комунікацію між тими, хто розуміє мету і поділяє її. Комунікаційна павутина між регіональними євромайданами дасть змогу виробити подальший план дій. Зрозуміло, що напрацювати його за декілька годин у Харкові було не реально. Але реально було познайомитись, обмінятись контактами, домовитись про комунікацію, визначитись з очікуваннями та обмінятись найбільшим занепокоєнням…
Найбільша проблема, яка сьогодні є у людей – це безпека. Від вирішення цього питання залежить подальша мобілізація українців до протесного руху.
Крім того, в усіх, навіть найбільш активних учасників Єврореволюції, — дуже різний рівень володіння інформацією і про владу, і про парламентську опозицію, і про контрсистемну силу спротиву, і про суспільство…
До сьогодні в Україні все ще є мільйони людей, які не знають, що є Євромайдани, і що ці євромайдани – це шанс на іншу країну, інше життя. Отже, потрібно з людьми спілкуватися. Після Харкова ми з друзями виїхали на Донбас.
Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти, член об’єднання Сила людей