Про слова, заряджені ницістю
Глобальна політична авантюра Путіна, розсадника ненависті й ницості, виявила слабкість світової системи безпеки. Жодна міжнародна інституція, діяльність якої передбачає регулювання міждержавних взаємин, не в стані впоратися з маніакальними амбіціями рейтингового карлика зі сторінок «Форбса». Тактика блефу спрацювала і при анексії Криму, і при розвитку подій на донецько-луганському плацдармі, з унікальними за своїм цинізмом «гуманітарними конвоями» для терористів і ліквідацією пасажирського літака «Боїнг 777» малайзійських авіаліній… Хижі дії агресора постійно супроводжуються твердими, наперед свідомо облудними, словами так званої кремлівської дипломатії, що стало зовсім неочікуваною реальністю для сучасного світу. Цивілізований світ упокорено не баченою досі зброєю масової брехні. Вчинки свого зверхника зазвичай коментують його штатні підбріхувачі. Пєсков «ответил», Пушков «заявил», Рогозин «подшутил», Маркін «уличил», Захарова «разьяснила», Лавров «предупредил», Жириновський «озадачил»… Офіційна Москва практикує людиноненависництво в крайніх формах на очах своїх співгромадян, схиляючи всіх до такої ж неприязної реакції щодо зовнішнього світу. Мілітаризованій пропаганді Путіна сприяють великі загони медіа, смакуючи брехню як ефективну зброю «із захисту національної безпеки». Відтак цей стиль уже став модним, перейшовши кордони новітньої московської орди та провокуючи численні модифікації ницості і в Україні.
Втомлене політичними подіями двох останніх років українське суспільство не помітило, як впустило до себе цю ж деструктивну тенденцію. Зрештою, ще задовго до правління Януковича можна було спостерігати невідповідність офіційних заяв політиків дійсному стану справ у державному житті. Сповзання до імітативного «державотворення» спостерігається вже друге десятиліття, і якби не сильна націєтворча генетика українства в цілому, Україна вже давніше могла б опинитися в чергових «обіймах» відсталого в культурно-цивілізаційному поступі сусіда. Триваюча воєнна операція Росії проти України є прикладом ницості духу кремлівських керманичів, і від очевидного безсилля наростає в них і градус словесного дурману.
Відтак слова, заряджені ницістю, проникають в Україну як супровід воєнної агресії, з розрахунком на моральне розтління українців. Їх підкидають у середовища політиків, аби вони якомога брутальніше «гризлися» між собою. Нові відтінки у лихослов’ї знаходять олігархи, які накинулися на народне добро як на споконвічну власну вотчину. Від них заразилися цією ж недугою численні представники влади й бізнесу на місцях, творячи єдиний корумпований, антинародний «кулак». У них теж на озброєнні «правильні слова», трохи підправлені від тих, що летять від зореносної… До цих словесів дедалі частіше прикладають «діло», примножуючи і без того культурно депресивні регіони України новими розважальними центрами, ресторанами, нелегальними казино. Як знайденими на смітниках «цяцями» – зарядженими ницістю словами вправляються й представники шоу-бізнесу, маючи безлімітні проморолики на вітчизняних телеканалах. Те, чого не може досягнути ворог прямою воєнною агресією, зробить «свій», та ще й на кошти держави або місцевих громад! З настійливістю «істинного патріота» впинаються ці фальшиві, брехливі, блюзнірські слова в ослаблений організм нації, перекриваючи шлях до нормального, цивілізованого життя.
У той час, коли Небесна Сотня і наше священне воїнство захищає наш народ від підступного ворога, піднімемося тут, на своїй землі, супроти руйнації своїх духовних та морально-етичних основ. Не берімо участі в провокованих забавах на взаємознищення. Не порушуймо будівничих засад українського світогляду, в основі якого – кордоцентризм і християнські цінності. Відхиляймо неякісні культурні чи інтелектуальні продукти – зробимо повними банкрутами тих, хто хоче позбавити нас нашої національної і людської гідності. Підтримуймо власні здорові ініціативи, які будуть ще більше зближувати нас з цивілізованим світом. Саме в такий спосіб московська «власть тьми» геть зникне разом зі своєю ницою сутністю.
